Гендерна політика

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова-Енергетична-Компанія» (ТОВ «НЕК») з метою розширення прав і можливостей жінок, а також зміцнення їхньої ролі у бізнесі та процесі розвитку громадянського суспільства запровадила та керується принципами гендерної політики.

Компанія забезпечує виконання зобов'язань щодо гендерної рівності відповідно до Закону України «Про рівні можливості жінок та чоловіків», Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації (CEDAW), Декларації прав людини ООН, резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки. Мир. Безпека» та Пекінської платформи дій, конвенцій Міжнародної організації праці.

Для всієї команди ТОВ «НЕК» людина та її права мають найвищу цінність, вони є універсальними, природними, неподільними та невідчужуваними. Ми забезпечуємо рівний правовий статус жінок і чоловіків та піклуємось про рівні можливості для його реалізації.

Ми усвідомлюємо, що забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків сприятиме утвердженню принципу рівності жінок і чоловіків у пріоритетних сферах соціального та економічного розвитку в Україні, ефективному розв’язанню проблем та усуненню диспропорцій гендерного розвитку з чіткою орієнтацією на права людини.

Ми поділяємо наміри та заходи уряду, спрямовані на підвищення рівня дотримання принципу забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя українського суспільства.

Ми також підтримуємо принципи гендерної рівності в процесі управління, гарантуємо рівні можливості та ставлення в рамках трудових відносин: рівну винагороду за рівну працю, рівний доступ до безпеки та соціального забезпечення, рівність у кар’єрному розвитку та рівновагу між робочим та сімейним життям, справедливим для чоловіків і жінок.

У компанії працюють 19 жінок та 23 чоловіки. Жінки беруть активну участь у торгівельних операціях, відносинах з податковими органами та банками, а також з питань правової, кадрової та фінансової політики.

Ми впевнені, що баланс статі сприяє розвитку компанії відповідно до європейських стандартів, для яких характерним є демократичний принцип управління та повага до основних громадянських свобод.

Україна зобов’язалась виконувати ключові міжнародні вимоги щодо забезпечення гендерної рівності. Так, наша країна прийняла Цілі Сталого Розвитку, приєдналася до Пекінської Декларації та Платформи Дій на 4-й Світовій Конференції Жінок (1995) та ратифікувала ключові договори з прав людини, включно з Конвенцією про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (1980) та її Факультативний Протокол.

Підписана у 2014 році Угода про Асоціацію між Україною та ЄС зобов’язує до гарантування рівних можливостей для жінок та чоловіків у сферах працевлаштування, освіти, навчання, економіки та прийнятті рішень.

Гендерна рівність закріплена у Конституції України.

Нова Державна соціальна програма забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року спрямована на зміцнення інституційних механізмів забезпечення гендерної рівності з комплексним підходом до подолання інституційних обмежень у сфері гендерної рівності.

Законодавча база України щодо гендерної рівності включає також Стратегію та План Дій у сфері прав людини, прийняті у 2015 році, метою яких є гарантування рівних прав та можливостей для жінок та чоловіків в усіх сферах життя.

Прийняття урядом Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 (2016) є важливим кроком у напрямку реалізації порядку денного «Жінки, Мир, Безпека» в Україні.

Окрім цього, у 2017 році Україна внесла зміни у національне законодавство щодо попередження домашнього насильства, криміналізувавши цей злочин, що відповідає положенням Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція), яка досі не була ратифікована.

Україна ратифікувала такі Конвенції Міжнародної організації праці, що визначають міжнародні стандарти у сфері праці, які стосуються запровадження гендерної рівності у сфері праці та розширення економічних можливостей жінок:

• №111. Конвенція про дискримінацію в галузі праці та занять, 1958р.
• №100. Конвенція щодо рівної оплати праці, 1951р.
• №156. Конвенція про працівників із сімейними обов’язками, 1981р.
• №103. Конвенція про захист материнства (переглянута), 1952р.