1 minute
З липня 2019р в Україні вперше з’явилася біржова торгівля електроенергією. За період більше року гравці ринку (кількість яких перевищує 260 компаній) на майданчику «Української енергетичної біржі» вже використовують цілий спектр нових інструментів – торгівля коефіцієнтами, блочні заявки та ін. Біржі вдалося накопичити історію торгів та сформувати репрезентативні цінові індикатори на різні типи навантаження, різноманітність яких до речі зросла. Крім того, «Українська енергетична біржа» активно трансформується у світлі динамічної зміни механізму ПСО.
Джерело: ExPro
Про досягнення ринку двосторонніх договорів, його біржового сегменту та майбутні виклики агентство ExPro взяло інтерв’ю у голови Біржового комітету «Української енергетичної біржі» Олексія Дубовського.
Як ви оцінюєте перший рік (і навіть більше) роботи нового ринку електроенергії?
Лібералізація ринку електричної енергії, перехід від закритого, повністю регульованого ринку до відкритого, конкурентного ринку електричної енергії – світова тенденція. Це запорука подальших економічних перетворень у всіх галузях економіки. Звісно, в такому юному віці ринок ще страждає від «дитячих» хвороб. Місія «Української енергетичної біржі якраз і полягає в створенні надійного, прозорого та ефективного механізму ринкової торгівлі та довіри учасників ринку до цінових бенчмарків.
Яких, на вашу думку, результатів вдалося досягнути, які виклики ще варто подолати?
Зроблені лише перші кроки щодо побудови ринку. Потрібно стимулювати розвиток конкурентного середовища, знижувати можливість «ручного» управління. За цей рік вдалося зробити ринок електроенергії відкритим, але не вдалося уникнути безлічі проблем, які поступово накопичувались. Нам вдалося сформувати референтну ціну на ринку двосторонніх контрактів, яка динамічно змінюється та є орієнтиром для учасників. Таким чином, до досягнень можна віднести суттєве зростання прозорості ринку, започаткування інституту трейдерства.
Що ви можете сказати про сегмент ринку двосторонніх договорів, як він розвивається, які тренди мають місце?
Компанії стали активніше використовувати нові інструменти, запропоновані УЕБ. Також нагадаю, що в переважній більшості європейських країн і сегмент ринку «на добу вперед» торгується на біржовому ринку, і якщо порівнювати по сегментах, то РДН має бути 5-15%, а довгострокові контракти – 70-80%, з яких 30-40% біржові. Я розумію, що ДП «Оператор ринку» було створено штучно, оскільки треба було працівників «Енергоринку» десь влаштувати. На жаль, Координаційний центр впровадження реформ при минулому Кабміні не підготував якісно реформу, що свідчить про некомпетентність і, нажаль, ці проблеми перенесені на ринок, про що також свідчать ті маніпуляції, про які неодноразово зазначав Регулятор та Антимонопольний комітет. Нагадаю, що модель ескроу-рахунків, які зараз працюють на ДП «Оператор ринку», було розроблено спеціалістами УЕБ разом з АТ «Ощадбанк». Дана модель дозволила усім сегментам ринку запрацювати, відкрити новий ринок електроенергії і зараз вона успішно працює.
Нещодавно і державні підприємства отримали можливість використовувати різні механізми торгів. Учасники почали проводити аукціон в режимі торгівлі коефіцієнтом (формульне ціноутворення). Наприклад, «Гарантований покупець» активно торгує формулою.
Зараз спостерігається висока конкуренція на аукціонах державної генерації. Кількість покупців на аукціонах сягає декількох десятків, торги проходять в анонімному режимі, тривають по декілька годин, забезпечується формування референтної та прозорої ціни.
Проведення аукціонів на електронному майданчику УЕБ сприяє зниженню корупційних ризиків. Також у всіх трейдерів є «доступ» до ресурсу державної генерації на рівних умовах, а для держави це прозорі умови продажу та формування цінових орієнтирів. До завершення сесії аукціону продавець – ініціатор не бачить, які компанії приймають в ньому участь.
Як ви прокоментуєте зміни механізму ПСО та збільшення продажів «Енергоатому» та «Укргідроенерго» у вільному ринку? Чи це, на ваш погляд, позитивні зрушення?
Ми вважаємо позитивним кроком часткове вивільнення обсягів електроенергії з-під механізму ПСО, адже це дозволить згладити цінові перепади на ринку та перенасичення короткострокового ринку.
Всі сторони, дотичні до продажу електроенергії державної генерації через біржу, відмічають позитивний економічний ефект як для учасників ринку, так і для економіки в цілому.
Виробники державної генерації, що роками працювали за умов планової економіки та гарантованого збуту перетворюються на майданчику УЕБ на ефективних трейдерів. Крім того, обов’язковість сплати покупцем придбаних обсягів до моменту постачання забезпечує стабільну операційну діяльність компаній державної генерації.
Які, на ваш погляд, механізми ПСО потрібні? Чи варто рухатися до фінансового ПСО?
Загальновідомо, що зараз тарифи на електроенергію для населення покривають лише частину витрат, решту держава компенсує виробникам та постачальникам через механізм ПСО (спеціальні обов’язки). Так, я вважаю, що ПСО – об’єктивне рішення в сучасних умовах, але воно повинно мати тимчасовий характер і варто поступово рухатися в бік фінансового ПСО. Потрібно відходити від товарного ПСО та надати можливість «Енергоатому» та «Укргідроенерго» стати повноцінними учасниками ринку. Зараз внесені зміни до ПСО, ми будемо відслідковувати, як це вплине на фінрезультат державних генеруючих компаній. Наприклад, на ринку газу ПСО для населення закінчило діяти, вважаю що на ринку електроенергії у довготривалій перспективі також потрібно його скасувати.
ПСО – об’єктивне рішення в сучасних умовах, але воно повинно мати тимчасовий характер і варто поступово рухатися в бік фінансового ПСО
Під час торгів на біржі починають застосовуватися нові торгові інструменти, наприклад, навантаження спеціального обов’язку, блочні заявки, торгівля коефіцієнтами. Як відбувається їх використання (чи росте зацікавленість в них серед гравців ринку), які їх переваги у порівнянні із звичайними піковим, позапіковим та базовими навантаженнями?
Торговим інструментом «навантаження спеціального обов'язку» може скористатися лише «Гарантований покупець» у аукціонах відповідно до ПСО. На інших аукціонах він досить часто використовує торги коефіцієнтами – також новий інструмент. Що стосується використання блочних позицій, ми констатуємо стійкий тренд на зростання. Перевага блочних позицій порівняно із усталеними видами навантажень полягає у більш гнучких умовах планування і постачання електроенергії. Так, блочні позиції учасники почали використовувати лише у 2020р і зараз вони представлені як у спеціалізованих, так і у комерційних секціях. Але краще за все результативність даних інструментів охарактеризують наступні цифри: з початку року по блочних позиціях було реалізовано майже 170 тис МВт-год електроенергії, з використанням торгів коефіцієнтами – майже 370 тис МВт-год.
Яка динаміка торгів на УЕБ серед приватних компаній?
Зростання помітно як з боку ініціаторів, так і з боку учасників аукціонів. На початку функціонування ринку можливості аукціонів були обмежені Порядком проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії. Для розширення можливостей торгівлі було запроваджено комерційні секції.
Також для учасників аукціонів було презентовано блочні позиції та торги коефіцієнтами. Такі заходи сприяли підвищенню активності компаній у комерційних секціях. З іншого боку приватні компанії є покупцями ресурсу державної генерації.
Таким чином, на даний час за напрямком «Електроенергія» на УЕБ представлені 262 учасники, більшість яких – саме приватні компанії, які є і продавцями і покупцями за різними напрямками проведення аукціонів. Кількість учасників у 2020р збільшилась на 71 компанію.
На даний час за напрямком «Електроенергія» на УЕБ представлені 262 учасники, більшість яких – саме приватні компанії
Чи підтримуєте ви зміну правил проведення аукціонів, згідно якої пропонується дозволити іноземним компаніям приймати участь та купувати енергію НАЕК «Енергоатом» для її експорту за межі України? Як ви оцінюєте перспективи проведення торгів на експорт?
Збільшення учасників і обсягів торгів є позитивною динамікою для усього ринку. З 2011р Україна є учасницею Енергетичного Співтовариства. Членство у цій організації є важливим етапом на шляху інтеграції національного енергосектору в енергетичні ринки ЄС. Враховуючи вже зроблені кроки України на шляху до об’єднання з європейськими ринками, експорт електроенергії є логічним продовженням цього шляху. Але окрім політичних рішень, потрібно вирішити суто технічні питання приєднання ОЕС до Європи. Оскільки зараз технічно можливо лише експортувати енергію НАЕК «Енергоатом» до Білорусі з подальшим реекспортом.
На сьогодні функція проведення «зелених» аукціонів покладена на «Гарантованого покупця», чи могла б УЕБ забезпечити їх проведення (в якості конкурентного майданчика)?
Зараз альтернативна енергія реалізується за спеціальними, «зеленими» тарифами, відповідно до яких держава сплачує фіксовану ціну приватним підприємцям-власникам сонячних і повітряних електростанцій. Вітчизняний тариф на «зелену» енергію є одним з найвищих в Європі, що є стримуючим фактором для розвитку ринку альтернативних джерел енергетики. Це також робить ціну «зеленої» електроенергії аж занадто високою для кінцевого споживача, однак значна зацікавленість сторін та загальносвітовий тренд по збереженню екології врешті відформатують ці відносини.
Зменшити «зелений» тариф на електроенергію в Україні також може допомогти її відкрита реалізація на електронних торгах. Прозорість електронних торгів дозволить залучити до продажу «зеленої» енергії максимальну кількість учасників та сформувати на вказаний ресурс справедливу ринкову ціну. Сучасний механізм проведення online-аукціонів з продажу зеленої електрики гарантує справедливе та рівне ставлення до всіх учасників. В свою чергу, велика кількість бажаючих придбати відновлюваний енергоресурс забезпечує здорову конкуренцію, що автоматично призводить до зниження тарифів на зелену енергію.
Реалізація енергії ВДЕ через електронні біржові торги – вже апробована у світі практика. Питання проведення «зелених» аукціонів потрібно розділити на технічну та законодавчу складові. Технічні можливості УЕБ дозволяють проведення таких аукціонів. Рішення потрібно прийняти на законодавчому рівні.
Які нові інструменти, можливості для трейдингу готує УЕБ?
Зараз ми працюємо над розвитком інструментів строкового енергетичного ринку, а саме форвардних контрактів. Звісно для подальшого розвитку оптового ринку та запровадження більш зрозумілих його правил для іноземних трейдерів зокрема потрібна стандартизація контрактів. Тобто це можуть бути періоди в тиждень, місячні, квартальні, річні та інші контракти. В розробці опціони та ф’ючерсні контракти, а також створення надійних механізмів хеджування цінових ризиків учасників ринку. Та ці плани потребують багато часу для їх втілення і будуть корегуватись відповідно до розвитку ринку.
Які ви бачите перспективи щодо торгівлі вугіллям на УЕБ, зокрема для збільшення ліквідності торгів та визначення цінового індикатора на внутрішньому ринку України?
УЕБ динамічно розвивається паралельно із розвитком енергетичних ринків України. Оскільки світовим трендом є поступовий перехід на чисті види енергії, ми вважаємо за доцільне зосередитися на розвитку біржових продуктів для тих ринків, що мають тенденцію до зростання, таких як електроенергія та природний газ.