1 minute
Глобальний ринок енергоресурсів переживає непростий час. Клімат, а за ним і коронавірус, коректують попит і пропозицію в сторону надлишків виробництва. Що тисне на ціни та економіки, особливо сировинних країн.
ДЖЕРЕЛО: UA.News
Після негативних значень на нафту в квітні аналітики уважно вивчають тенденції на ринку природного газу. Уже до серпня там може статися аналогічна ситуація: з різким падінням вартості цього енергоресурсу, аж до цін у мінус. Особливо гостро це відчують на собі Росія та Європа, газові сховища якої незабаром будуть переповнені, що спричинить збитки для всієї галузі.
Попередити катастрофу на газовому ринку можуть потужності української ГТС, зігравши свою рятівну роль у зберіганні російського газу, закуповуваного для потреб ЄС. І додавши до бюджету України близько 50 млн доларів вже в цьому році. Розповідаємо детально.
Що відбувається на ринку газу
Західні аналітики вже сигналізують про те, що до середини літа газовий ринок зіштовхнеться із небувалим падінням. Експерти консалтингового агентства з природних ресурсів Wood Mackenzie у квітневому звіті попереджають про загрози «переповненого» ринку:
«Європейські сховища газу майже заповнені вщерть, через теплу зиму та локдаун через коронавірус, що позначається на попиті і переповненому ринку, рівень насичення якого навряд чи впаде найближчим часом. В кінці березня в Європі накопичилося 57 мільярдів кубометрів газу, що є рекордом для цієї пори року. Високий рівень заповнення ще більш послаблює і без того переповнений річний ринок» — аналітика Wood Mackenzie
До теплої зими та коронавірусу додаються надлишки імпортованого скрапленого газу з Катару і США – все це нестримно тисне на попит і цінову політику, яка до літа може досягти від’ємних значень. Скоротити видобуток виробники відмовляються – через дорожнечу відновлення виробництва.
До подібних висновків приходять і в спеціалізованому агентстві S&P Global Platts. Там експерти прогнозують заповнення газових сховищ в Північно-Західній Європі до кінця серпня цього року.
«Згідно з даними Gas Infrastructure Europe, місця зберігання газу швидко заповнювалися в квітні і травні по всій Європі, і на 19 травня запаси Німеччини були покриті на 81,4%. За даними GIE, ситуація зі зберіганням аналогічна в інших країнах: австрійські сховища вже заповнені на 81,7%, а іспанські – на 75%» — аналітика S&P Global Platts
При таких тенденціях ряд європейських країн зіткнеться з проблемою нестачі вільних площ для зберігання вже в липні. Першими це відчують німці та австрійці. Далі – Нідерланди, Франція, Угорщина та Чехія.
Для стримування цін на газ обсяги закачування палива в літній період необхідно різко обмежити, вважають в S&P Global Platts. От тільки і європейці, і їх постачальники пов’язані контрактами, а значить, поставки продовжаться, а вартість через надлишок пропозиції – буде просідати і далі.
З урахуванням експортного мита рекордно низькі ціни на європейських хабах в середньому не покривають собівартості поставок природного газу, зазначає російський експерт Марія Бєлова.
Станом на 22 травня спотова ціна на газ в Європі (за принципом поставок «на наступний день» на голландській TTF – прим.авт.) опустилася на 19% до 34 доларів за тисячу кубометрів. 27 травня ціни піднялися до 45,8 доларів за 1 тисячу кубів. Але, як пояснюють аналітики агентства «ВТБ Капітал», поточні цифри «набагато нижче беззбитковості будь-якого постачальника газу, включаючи «Газпром»».
Втрати «Газпрому»
Загальна ситуація на ринку серйозно зачіпає інтереси російської державної монополії «Газпром», 57% експорту якої припадає на довгострокові контракти поставок палива із прив’язкою до цін на європейських хабах.
«Навіть якщо винести за дужки собівартість видобутку та експортне мито, одна тисяча кубів обходиться «Газпрому» більш ніж в 60 доларів, а поріг рентабельності для поставок в Європу становить приблизно 100 доларів» — аналітика «Інтерфакс-Росія»
У першому кварталі 2020 року збитки «Газпрому» вже склали 4,3 млрд доларів США. Тепла зима і пандемія коронавірусу посприяли цьому процесові. Але що цікаво, російський монополіст сам загнав себе у газову пастку, тривалий час шантажуючи Київ і Брюссель відмовою від транзиту через українську ГТС. Європа, як і Україна, справедливо побоювалися за зупинку транзиту з початку 2020 року, тому заповнювали свої газові сховища по максимуму і завчасно.
Тепер же росіянам доводиться платити за цей шантаж – максимально завантажені сховища при низькому попиті опускають вартість блакитного палива нижче витрат на виробництво.
До несприятливих для «Газпрому» тенденцій на газовому ринку можна віднести також зусилля ЄС із диверсифікації поставок енергоресурсів та по закупівлі американського і катарського ЗПГ, формування єдиного енергоринку ЄС і прокладку альтернативних російським газопроводів.
На кінець року ситуація для «Газпрому» може посилитися. Довгострокові контракти зобов’язують росіян виконувати поставки на умовах, навіть якщо вони комерційно не рентабельні.
Для росіян, як і європейців, вихід із ситуації лежить на поверхні, а точніше – «під землею». Українські підземні сховища газу здатні вирівняти ситуацію на ринку.
Можливості України
Газотранспортна система України – одна з найпотужніших і розвинених в Європі. Країна володіє 13 сховищами природного газу, які використовують для балансування пікових навантажень споживання палива і які можуть накопичувати порядку 32 млрд кубометрів енергоресурсу.
Це найбільша система зберігання газу в європейській частині континенту і третя за обсягами парку ПГС у світі. Складську площу як мінімум в 10 млрд кубів країна може запропонувати зацікавленим сторонам:
«Всі знають, що обсяг наших сховищ є надмірним для українських споживачів. Як мінімум 10 мільярдів кубометрів сховищ можуть задовольняти потреби європейських споживачів» - Андрій Коболєв, глава «Нафтогазу»
З таким підходом погоджуються і західні аналітики:
«Не дивлячись на те, що надлишок пропозиції викликає занепокоєння на ринку, він відкриває потенціал для використання поки ще недостатньо завантажених сховищ в Україні для зберігання частини цього газу до тих пір, поки ринок не покращиться – або наступної зими або у майбутні роки» — Грем Фрідман, головний аналітик Wood Mackenzie
«У міру того, як сховища в ЄС насичуються, інтерес до складських приміщень в Україні може вирости. Пільгові транспортні тарифи і зворотні перевезення можуть ще більше знизити вартість використання складських майданчиків в Україні» — аналітика S&P Global Platts
Експерти з Росії також допускають такий сценарій. У пресі можна зустріти «жарти» про те, що Україна «не погребує» зберігати «ворожий газ», але називають це цілком робочою моделлю.
«Сукупна вартість послуг українських ПСГ з урахуванням всіх зборів становить 3,16 євро/МВт, що є достатнім стимулом для використання їх потужності» — аналітика Wood Mackenzie
Україна реформує свій енергоринок і впроваджує європейські правила регулювання. Це підвищує довіру до української ГТС серед європейських партнерів. Країна пропонує зберігати газ в режимі «митного складу», по комерційно привабливих тарифах, що також сприяє розвитку співробітництва на ринку газу та інтеграції України у європейський простір.
27 травня уряд надав роз’яснення щодо алгоритму забезпечення сплати митних зборів при переміщенні (внутрішнім транзитом) природного газу трубопровідним шляхом, в тому числі для зберігання в режимі «Митний склад».
Для України поточна несприятлива ситуація на газовому ринку – це вікно можливостей. Збалансування європейського ринку означає додаткову статтю доходів, розповідає глава «Оператор ГТС України» Сергій Макогон:
«Одна із стратегічних цілей Оператор ГТС України – підтримка створення регіонального газового хаба в Україні. Ми готові брати на себе додаткові завдання, якщо це спростить роботу для наших клієнтів, які хочуть зберігати газ в Україні. За нашими оцінками, використання митного складу для зберігання газу нерезидентами може додатково принести Україні (через компанію Укртрансгаз) до 50 млн доларів вже в 2020 році»
Крім комерційної вигоди, участь України в операціях зберігання газу – це гарантії безперебійних поставок у пікові сезонні навантаження. Це і важливий етап на шляху до енергонезалежності, чого країна домагається з моменту свого становлення як незалежна держава.