Чергова криза на ринку електроенергії. Чому і як її зробив ДТЕК Ахметова

Навіщо ДТЕК Ахметова вчергове спровокував кризу низьких цін на електроенергію на індикативному Ринку на добу наперед? Причини, мотивація, наслідки.

Автор: Сергій Головньов

Джерело: Бізнес Цензор

На початку липня ринок електричної енергії (е/е) України спіткала криза. Ціна е/е на індикативному Ринку на добу наперед (РДН) впала з 1450 грн/МВт-г 1 липня до 426 грн 4 липня.

Через те, що договори поставки е/е споживачам в Україні зазвичай прив'язані до індексу РДН, така низька ціна призвела до збитків багатьох учасників ринку. Як постачальників, так і генерації.

Для порівняння, собівартість виробництва атомної енергії в Україні, за даними Нацкомісії з регулювання енергетики і компослуг (НКРЕКП), складає близько 750 грн/МВт-г.

Собівартість виробництва е/е тепловими електростанціями на українському вугіллі становить близько 1100 - 1300 грн/МВт-г. А з урахуванням ціни вугілля в Європі – близько 1600 грн/МВт-г по інформації компанії Донбасенерго Максима Єфімова.

Таким чином, низька ціна РДН в середньостроковій перспективі могла б призвести до масових банкрутств генеруючих компаній і постачальників.

Що передувало енергетичні кризі?

Витоки проблеми полягають у щорічному профіциті е/е у літній період у зв'язку зі збільшенням обсягів генерації з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) в цей час.

Вперше ця проблема виникла навесні 2020 року. Після того, як в 2019 році потужність ВДЕ зросла у три рази – з 2,13 до 4,25 ГВт. Сьогодні, за даними НКРЕКП, сумарна встановлена потужність ВДЕ складає 8,15 ГВт.

В 2021 році до проблеми ВДЕ додались інші чинники. Так, вперше за багато років через сніжну зиму в Україні була "висока вода", що призвело до збільшення обсягів виробництва оператора ГЕС – Укргідроенерго.

Крім того, прогнозовано спостерігалось падіння споживання через помірні температури, коли споживачі вже не використовують е/е для опалення і ще не використовують кондиціонери.

Все це призвело до профіциту ресурсу і низької вартості е/е в травні. Середньозважена ціна РДН в Об'єднаній енергосистемі України (ОЕС) склала 1020 грн/МВт-г. При тому, що в квітні цей показник був 1450.

Генерація, яка втрачаючи дохід, почала інформаційний та адміністративний тиск на НКРЕКП з ціллю прийняти рішення, які б збільшили ціну.

Серед цих рішень – введення нижнього обмеження ціни е/е на Внутрішньодобовому ринку (ВДР). А головне – заборона трейдерам продавати е/е на РДН і ВДР.

Як працює ринок електроенергії в Україні?

Із запуску оптового ринку е/е в липні 2019 року, індекс РДН природньо став ціноутворюючим. Бо на той час не було іншого бенчмарку для визначення ціни поставки е/е споживачу. Тим більше, тоді частка РДН в загальному обсязі торгів була високою.

Зараз дизайн ринку змінився. Близько 70% е/е купується постачальниками на ринку двосторонніх договорів (РДД). Це прямі угоди між генерацією і постачальником, та між постачальником і споживачем.

Такий перерозподіл відбувся з серпня минулого року, після змін уряду у механізм покладання спеціальних обов'язків (ПСО), затверджений постановою Кабміну №483 від червня 2019 року.

Від того часу державний НАЕК "Енергоатом" отримав можливість продавати до 40% своєї е/е по двосторонніх договорах. Ще 50% він віддає ДП "Гарантований покупець" (ГарПок) для потреб населення. А 10% зобов'язаний продавати на РДН.

З початку 2021 року державні компанії Енергоатом, Укргідроенерго, Центренерго і ГарПок більшість свого ресурсу почали продавати на РДД. Відповідно, обсяг РДН скоротився до 20% ринку.

Відтак РДН перестав бути ліквідним по відношенню до споживання. Більшість постачальників купували необхідні обсяги у державної генерації на РДД для потреб своїх споживачів. Якщо їм не вистачало е/е – докупали на РДН. А якщо клієнти скорочували споживання – продавали на РДН надлишки.

Але в умовах профіциту, який виник в травні, багато трейдерів і постачальників привели свої зайві ресурси на РДН і почали їх продавати по цінах нижче ринку, щоб відбити витрачені кошти.

Якщо учасник не може продати свою е/е, вона випадає на Балансуючий ринок, де маневрова генерація (ТЕС і ГЕС) може забрати її безкоштовно, зменшивши своє виробництво на відповідний обсяг.

Основними продавцями на РДН є ДТЕК Ріната Ахметова з теплової генерацією, Енергоатом - з атомною та ГарПок - із генерацією з ВДЕ.

Відтак в травні трейдери і постачальники своїми низькими заявками на продаж почали тиснути на ціну і вона значно впала.

Причини демаршу ДТЕК

Низькі ціни на РДН вдарили по всіх учасниках ринку. Але найбільші гравці – Енергоатом, ДТЕК і ГарПок – заявили про "маніпуляції трейдерів". Під цим приводом вони домагались від НКРЕКП заборонити трейдерам продавати е/е на ринку.

Їх союзником в цьому став міністр енергетики Герман Галущенко, який раніше працював в Енергоатомі заступником керівника.

Згідно даних НКРЕКП, маніпуляції хоч і були, але вони були незначними. Вони полягали у так званому фінансовому трейдінгу. Спостерігаючи стабільний профіцит, трейдер продавав на РДН обсяги е/е, якої не мав. А на наступний день купував той же обсяг на ВДР вже за більш низькою ціною.

Регулятор 2 червня заборонив такі дії. За словами члена НКРЕКП Дмитра Коваленка, дослідження показало, що загальний обсяг таких продажів склав кілька сотень МВт-г на місяць. Тобто, менше 0,01% обсягу продажів е/е.

Втім, факт зловживань дозволив ДТЕК розгорнути інформаційну компанію про те, що "НКРЕКП працює в інтересах трейдерів".

У своїй колонці на Цензор.НЕТ керівник D.Trading з групи ДТЕК Віталій Бутенко описав наступну схему: трейдери купують на РДД е/е у державної генерації, потім "несуть" її на РДН, там виставляють з низькою ціною і обвалюють ринок.

Тоді вони в односторонньому порядку відмовляються від договорів, укладених з держгенерацією і йдуть на новий аукціон. Там вони купляють е/е вже по більш низьких цінах, бо весь ринок орієнтується на індекс РДН.

За інформацією голови енергетичного Комітету Верховної Ради Андрія Геруса, такий випадок дійсно мав місце. Але в червні договір розірвала лише одна компанія – одеський трейдер ОНК Груп Віктора Мілевського.

Не допустити таку поведінку можна передбачивши штрафи за одностороннє розірвання в договорі, або наклавши санкції на відповідного учасника ринку.

Чого хоче добитись ДТЕК? Група хоче обмежити конкуренцію для того щоб збільшити ціну продажу е/е. Сьогодні ціна вугілля на ринку в Європі (індекс API2 на біржі в Роттердамі) перевищує $100 за тону. Порівняно з Румунією, Угорщиною, Словакією І Польщею, в Україні зараз найменша ціна на електроенергію.

Нагадаємо, у попередні періоди ціна на е/е в Україні майже постійно була вище європейських цін. Але цього разу все навпаки. Вочевидь, ДТЕК не може змиритись із такою анамалією.

З 2016 року доходи компанії були прив'зані до імпортного паритету цін на енергоносії - так звана формула Роттердам+.

Як сталася енергетична криза?

Генерація ДТЕК 29 червня провела аукціон на Українській енергетичній біржі (УЕБ), де продала 930 тис. МВт-г на липень за пільговими умовами. Цей обсяг складає близько 8% місячного споживання е/е в Україні. Вочевидь, покупцем став трейдер групи – D.Trading.

Відтак, з початку липня Д.Трейдінг Ріната Ахметова і Юнайтед Енерджі Ігоря Коломойського перестали купувати е/е на РДН, перейшовши на прямі договори.

Д.Трейдінг і Юнайтед Енерджі були і залишаються найбільшими покупцями на РДН. Ці дві компанії постачають е/е найбільшим споживачам країни. Д.Трейдінг – підприємствам з периметру СКМ Ахметова, а Юнайтед Енерджі – підприємствам з групи Приват Коломойського.

Відтак на РДН різко впав попит, а ціна провалилась з 1450 грн/МВт-г 1 липня до 428 грн/МВт-г 4 липня.

Така низька ціна РДН є загрозою для всіх учасників ринку. Ціна договорів на поставку е/е споживачам прив'язана до індексу РДН. Але постачальники купували е/е для споживачів на РДД здебільшого по фіксованих цінах.

Відтак вони були вимушені постачати е/е по цінах набагато нижчих, ніж купували. Відповідно, не могли розрахуватись з генерацією за поставки. Проблему посилило те, що в травні більшість учасників ринку вже понесли збитки. Подальше вимивання ліквідності призвело б до банкрутства.

Ситуацію підігріло те, що в одному з телеграм-каналів, наближених до ДТЕК, з'явився лист трейдера "ДЕ Трейдінг", який повідомляв Енергоатом про розірвання договору купівлі-продажу е/е. ДЕ Трейдінг – трейдер з групи Донбасенерго Максима Єфімова.

Однією з причин цінової кризи, хоч і не головною, став ремонтний графік блоків Енергоатому. 2 липня компанія вивела з резерву 4-й енергоблок Запорізької АЕС, який на місяць від'єднувала від енергосистеми задля подолання профіциту в травні. В результаті, сумарне навантаження АЕС виросло з 8,6 ГВт, до 9 ГВт.

4 липня НКРЕКП в екстреному режимі приймає рішення про введення тимчасового нижнього обмеження ціни на РДН на рівні 735 грн/МВт-г (нижній price cap).

6 липня група ДТЕК повертає попит на РДН, але й нарощує продажі. При тому, всі заявки на продаж виставляються по нижньому прайс-кепу – 735 грн/МВт-г. Ціна РДН стабілізувалась на цьому рівні.

7 липня в плановий ремонт було виведено 3-й енергоблок Рівненської АЕС потужністю 1000 МВт. З цього часу ситуація почала стабілізовуватись.

Лише через тиждень після початку кризи, 8 липня, ціна піднялась до докризової – 1400 грн/МВт-г.

Навіщо ДТЕК вчинив кризу?

Очевидна причина дій групи ДТЕК – шантаж влади. ДТЕК домагається або обмеження конкуренції нинішнім складом НКРЕКП, або заміну його на більш лояльний до монополіста.

Дії групи супроводжувались інформаційним фоном про те, що "на ринку електроенергії відбуваються маніпуляції трейдерів". Хоча саме трейдер ДТЕК утворив цю кризу.

Анологічно ДТЕК діяв рік тому - у останню декаду травня 2020 року.

Тоді ДТЕК так само збільшив пропозицію на продаж і зменшив попит. Таким чином трейдери, які мали обсяги закуплені по прямих договорах, понесли збитки.

За інформацією учасників ринку, з якими спілкувався БізнесЦензор, 7-8 липня ціна виросла не тому що спрацювали заходи НКРЕКП, або зменшилось виробництво АЕС. І не через зміни у фізичному споживанні е/е.

Просто владі вдалось домовитись з ДТЕК і група припинила свою аномальну поведінку. Тобто, такі рукотворні кризи і далі траплятимуться в ринку.