Україні не можна відмовлятися від атомної енергетики як мінімум на найближчі десятиліття - віце-президент "Енергоатому"

Ексклюзивне інтерв'ю віце-президента НАЕК "Енергоатом" з розвитку Германа Галущенко агентству "Інтерфакс-Україна"

ДЖЕРЕЛО: Interfax

- Судячи з біографії, ви – класичний юрист, в тому числі за фахом працювали в структурах "Енергоатому". Як це пов‘язано з посадою віце-президента з розвитку?

- Ви ж не вважаєте, що займатися розвитком компанії BMW, наприклад, має винятково автослюсар, а визначати стратегії розвитку "Макдональдса" – обов'язково професійний кухар? Насправді це дуже правильна історія, коли атомник займається розв‘язаннямтехнічних питань, фінансист і трейдер курують фінанси й трейдинг, а юрист і управлінець – проекти з розвитку. Подивіться на енергетичні компанії в різних країнах: голова іспанської енергетичної каомпанії Endesa S.A, Хуан Санчез-Калеро Гіларте, – доктор юриспруденції, голова Комісії з ядерного регулювання США – випускник юридичного факультету університету ім. Джорджа Вашингтона. І таких прикладів у світі безліч. Зрештою, тут є своя специфіка і особливі завдання, для виконання яких потрібні специфічні знання. Моя мета – створення та реалізація стратегії для розвитку компанії. А саме цим останніми роками тут займатися було нікому. Дивіться самі: компоратизацію обговорювали ще в 2013 році, а запускаємо її лише зараз, енергоринок почав працювати за атомників в керівництві ще рік тому, згенерував велетенські борги – а пропозиції щодо зміни правил його функціонування подаємо ми і проблеми вирішуємо ми. Стратегію компанії минулого року підписали всього-навсього на п’ять років з тезами про необхідність замінити лампи в офісі. А тепер ми розробляємо нову, яку не соромно буде ні показати, ні реалізовувати; ледь не поховали проект експорту електроенергії – а ми тепер розробляємо нові плани в цьому напрямі. Тому – так, я дійсно юрист. Але юрист, який довго працював і в державному, і в приватному секторах, вів великі проекти, пов’язані з енергетикою. В "Енергоатомі" я теж працював раніше, тож розумію специфіку і маю бачення розвитку компанії. Загалом можу сказати: міжнародний досвід дає змогу глобально оцінювати процеси, бо є розуміння, як функціонує європейський ринок та європейські компанії з точки зору корпоративної структури, взаємовідносин, ефективності, менеджменту.

- Хто першим запропонував вам повернутися в компанію?

- Це не секрет. Запропонував повернутися Петро Котін, про що він, здається, вже говорив публічно. Ми разом працювали, давно і добре знайомі, у нас дуже хороші стосунки. Це була його ініціатива. А для мене це професійний виклик – чи ми зможемо змінити негативну ситуацію, яка склалася на ринку і довкола компанії. І я впевнений: ми це зробимо.

- Що входить до сфери ваших повноважень та відповідальності на цій посаді?

- Це насамперед всі ті проєкти, які дали б змогу компанії вийти на новий рівень функціонування. На жаль, на сьогодні ситуація, в якій опинилася компанія, критична, що передусім пов‘язано з великими проблемами функціонування ринку і з безпрецедентними боргами, які цей ринок згенерував впродовж року свого існування – понад 11 млн грн.

Крім боргів, є ще безліч проблем, що загрожують нашому розвитку. Це, зокрема, і недосконала система закупівель, і судові справи навколо компанії, і багато інших ризиків.

До речі, тема корпоратизації "Енергоатома" порушується дуже довго, але безрезультатно.

Запитайте попередніх керівників, чим вони займалися. Закріплений законодавчо старт процесу копроратизації було дано ще в 2013 році (закон про ратифікацію – 2014 року). А в 2016-му на державних підприємствах було започатковано створення наглядових рад. Натомість тут абсолютно нічого не змінилося. Відповідний закон було ухвалено ще в 2013 році. Вибачте, але не може така компанія існувати в застарілій структурі. У нас немає навіть інструментів нормального корпоративного управління.

- То ви почали корпоратизацію? На якому етапі перебуваєте?

- Відновлюємо переговорні процеси з радником – компанією Deloitte. Ми прагнемо зробити справжню корпоратизацію, не заради модного слівця, Створити таку корпоративну структуру, яка буде зрозумілою усім гравцям поза межами України. Це дасть нам можливість розвиватися. З часом ми хотіли б вивести компанію на ІPO, залучити ресурси, зробити її брендом України.

Далі це відкриє нам шлях до широкого кола фінансових інструментів, що застосовуються у світі. Держав, де є атомна генерація, не так багато, і "Енергоатом" – унікальна компанія з точки зору навіть світової економіки. А ми замість того, щоб цим користуватися, змушені доводити своє право на існування і волати на кожному кроці, що компанія генерує збитки. А хіба було б погано, якби Україна асоціювалася з "Енергоатомом" як, наприклад, Великобританія з British Petroleum?

- У той же час вам часто приміряють імідж "проросійського лобіста". Як до цього ставитеся?

- На жаль, останнім часом, коли не знають, чим дискредитувати людину, на неї навішують саме цей ярлик. Його правдивість складно довести – інакше це була би розмова в суді, а не плескання язиком в ефірі чи в сумнівних публікаціях. Але й зняти з себе цей бруд потім не легше, бо ніхто не хоче вдумуватися. А насправді все просто, варто лише звернути увагу не на "міфічні" зв’язки людини і чийсь обурений галас, а на її реальні справи. От дивіться: ми кинули усі сили на те, аби терміново добудувати ЦСВЯП і не платити більше Росії. Буквально пару днів тому повністю завантажили другий енергоблок Южно-Української АЕС паливом Westinghouse у межах програми з диверсифікації палива, просуваємо вихід "Енергоатома" на ринок двосторонніх договорів та іноземні ринки, щоб компанія могла заробляти і для себе, на свої програми, і для держави. А кому цікаво, перш ніж коментувати те, чого не розуміє, міг би, наприклад, зайти на сайт ООН і побачити, що я був у команді, яка представляла інтереси України в Міжнародному суді ООН проти РФ у справах про фінансування тероризму і расової дискримінації – і перший етап України був успішний! Непогане "російське лобі", правда? Тому тут ні про що говорити, це якась маячня, смішні звинувачення.

- Компанію вже допустили на ринок двосторонніх договорів. Як вважаєте, наскільки цей досвід був успішним, враховуючи, що за довгостроковими договорами не вдалося нічого продати, а ціни порівняно зі стартовою на середньострокових і короткострокових були доволі низькі?

- Насправді дуже успішний. Команда відпрацювала дуже професійно. Наприклад, аукціон по середньострокових договорах тривав 6 годин і ціна була справедливою, оскільки ми продавали великі обсяги, і графік до кінця року, а за таких умов покупець завжди має оцінювати ризики, від чого залежить і ціна.

Ці аукціони показали, по-перше, нашу здатність самостійно продавати свою електроенергію, а по-друге: наша енергія взагалі має попит, що б там не казав "ГарПок", який не справляється з продажем нашої продукції.

- Чи насправді під вимогу для учасників торгів за довгостроковими договорами мати 30% електроенергії в собівартості продукції підпадають тільки Нікопольський і Запорізький заводи феросплавів? Через цю вимогу цей вид аукціонів приречений? Чи будете вносити пропозиції щодо зміни цієї вимоги?

- Умови допуску до аукціону було визначено урядом в постанові №483, а кваліфікацію проводить біржа, і тому ми до самого кінця торгів не бачимо, хто бере в них участь. При цьому треба розуміти, що, за правилами постанови, ми продаємо свої 5% (хоча хотілося б більше!) в три етапи: спочатку весь обсяг тільки великим споживачам, потім, якщо це не продалося, виходимо на наступний аукціон – уже без кваліфікаційних обмежень і меншими лотами, а потім, якщо щось лишиться, – то вже дрібними лотами на короткий термін. Говорити, що можуть прийти тільки два заводи, буде неправильно – тим більше, що прийшли вони на другому етапі, коли кваліфікаційних обмежень не було і учасників могло бути значно більше. Зважте на те, що ми проводили аукціон в середині року, коли довгострокові контракти вже були підписані. Ми не знаємо перелік підприємств, які підпадають під кваліфікаційні критерії. Ми можемо лише констатувати за результатами торгів, що прийшло двоє, а скільки могло прийти і чому цього не сталося (у них не було потреби, контракти вже були підписані чи не встигли подати документи) – ми не знаємо. Можливо, наступного разу конкуренція буде ширша. А те, що уряд надав і нам, і енергоємним підприємствам на конкурентній основі отримати найбільш справедливу ціну, – це насправді можна тільки вітати.

- До речі, про "ГарПок". Тепер ви виступаєте за те, щоб торгувати без нього? Наскільки у владі дослухаються до ваших пропозицій?

- Під час одного з останніх засідань антикризового штабу якраз і було ухвалено рішення дати нам можливість торгувати на ринку двосторонніх договорів та прибрати з ринку посередників, у тому числі "ГарПок". Крім цього, ми ще просуваємо пропозиції щодо переведення "Енергоатом" на прямі поставки 55% нашої електроенергії ПУПам за умови, що одночасно ми вийдемо на ринок двосторонніх договорів з обсягом до 40% виробленої електроенергії, а обов'язковий продаж на РДН буде скорочено до 5%.

- Як ви вважаєте: чи дійсно існують об‘єктивні причини обмежувати відпуск атомної електроенергії і визначати для вас низькі показники в балансі?

- Це багатошарове питання. З одного боку, споживання справді зменшилося, з другого – це зменшення не критичне, як, наприклад, у країнах, де через пандемію коронавірусу зупинили підпримства. До речі, треба віддати належне уряду, що не прийняв рішення про повну зупинку промисловості. Та питання знову ж таки в тому, що енергосистема не може "з’їсти" більше за фактичне споживання. В цьому унікальність товару, який ми продаємо. Електроенергію не можна покласти на полицю, тому тут насправді немає поняття "профіциту" як такого. Є стільки електроенергії, скільки споживається, і говорити, що "Енергоатом" створює профіцит електроенергії на ринку, не зовсім коректно. Протягом останніх місяців, відколи ми живемо за новим енергобалансом, атомні потужності було обмежено. Востаннє частка атомної генерації в загальному енергобалансі України підіймалася вище 50% 7 червня 2020 року, тобто місяць тому. Це – дані НЕК "Укренерго". Поглянемо на минулу п’ятницю, 3 липня: на АЕС задіяно встановлену потужність на рівні 7,4 тис. МВт, на теплоелектростанціях – 4,7 тис. МВт, відновлювальні джерела енергії працюють на рівні 1,2 тис. МВт. Порівняємо ці цифри з показниками за 15 квітня цього року, коли новий енергобаланс ще не було прийнято. Обсяг потужностей АЕС становив 9,1 тис. МВт, ТЕС – 4 тис. МВт, ВДЕ – близько 1 тис. МВт. То ж цифри говорять самі за себе. Ми не втомлюємось повторювати: українські АЕС готові працювати на повну потужність і мають величезний ресурс: згадаймо кризу 2015 року, коли саме атомна генерація забезпечувала від 68% до 72% всієї електроенергії в країні. Нині її обмежують.

Міністерство енергетики зі свого боку звинувачувало "Енергоатом", що у травні він перевищив обсяги виробітку, передбачені прогнозним балансом.

Ми чули ці звинувачення. Але зверніть увагу: після того, як нас обмежили, відбулося не загальне скорочення обсягів на ринку, а перерозподіл цього ринку – тобто нашу частку, яку раніше виробляли ми, просто забрала собі інша генерація. Загалом логіки в цих звинуваченнях немає. Ми давали стільки, скільки брав оператор. Крім того, баланс – це прогноз, а не цифри, яких ми обов’язково маємо дотримуватися. Так. Зараз ми змушені нести ту базу, яка є в балансі – це було тимчасове рішення. Подивимося на кінцевий результат.

- Яким він має бути?

- Очікувалося, що це стабілізує ринок. Але щоб його стабілізувати, необхідно змінити правила гри на ньому, до чого ми поступово йдемо.

- Об‘єктивно – за цей час "Енергоатом" міг перебудувати стратегію виробництва і продажу. Адже ви продавали свою електроенергію з великим дисконтом, мінус 25%, якщо не помиляюсь. Може, варто було одразу обмежити виробіток?

- Мінус 45%. Ви маєте на увазі, коли ми "випадали" на небаланс?

Насправді балансуючий ринок – це нижчий сегмент ринку, дисконтний, його задумували як ринок покарання. Якщо ви погано плануєте, погано торгуєте на основних сегментах, то ви падаєте – і це покарання. А в нас з цього зробили бізнес. Достатньо укласти угоди на ринку двосторонніх договорів за ринковою ціною – і можна просто чекати, коли "Енергоатом" вийде в небаланс. І навіщо використовувати свої потужності, якщо можна купити атомну енергію на балансуючому ринку, умовно кажучи, за 600 грн, а поставити за ціною, удвічі вищою? Мушу сказати, що це дуже непоганий бізнес. Де ще ви отримаєте таку рентабельність? І це якраз зона відповідальності держави, яка має зробити так, щоб подібні схеми були неможливими. До речі, НКРЕКП вже зменшила дисконт до 20%. Це вже менш спекулятивна історія, і, можливо, ті, хто грає в такі ігри, задумаються, чи варто цим займатися через витрати, які підуть на весь цей ланцюг операції.

- Давайте поговоримо про борги самої компанії. Скільки і кому ви винні, наприклад, за паливо?

- Щодо палива сказати не можу - це конфіденційна інформація, але визнаю, що борги є – і за паливо, і перед постачальниками. Вони теж величезні, це мільярди гривень. І тут важливо розуміти, що сфера закупівель, зокрема, й устаткування, в атомній енергетиці дуже специфічна, а такі борги створюють величезну небезпеку для функціонування компанії в цілому. Є постачальники, котрі готові йти на реструктуризацію, а є такі, хто не готовий, хто теж має збитки і борги перед власними підрядниками. Добре, що ми почали торгувати на ринку двосторонніх договорів – це вже дозволяє потроху сплачувати борги.-

- Є ще борги перед "СхідГЗК". Якими ви бачите стосунки "Енергоатома" з цим підприємством?

- "СхідГЗК" – це чутливе питання. Якби ми стабільно отримували кошти за свою діяльність, безумовно, вирішили б питання дуже швидко. Ми робимо все, що можемо, і невеликими сумами вже виплачуємо борг перед комбінатом. Ми розуміємо, що для них це теж такі цифри, які їх не рятують, але хоч якось тримають. "СхідГЗК" завжди був для нас одним з пріоритетів за тими виплатами, які ми фізично могли здійснювати.

- Але ж ви працюєте з комбінатом за довгостроковим контрактом?

- Так, у нас з ними довгостроковий контракт. Минулого місяця у "СхідГЗК" взагалі була критична ситуація, їм мали вимкнути електроенергію. І ми зі свого боку змушені були зробити вибір: заплатити, в тому числі, ГЗК, чи сплатити податки в повному обсязі, бо на все грошей не вистачало. Заплатили "СхідГЗК" - й отримали штраф від податкової. Це ненормальна ситуація, коли "Енергоатом" не в змозі сплатити податки, але в тій ситуації ми зробили вибір на користь людей.

- Які ваші прогнози – як швидко буде стабілізовано ситуацію?

- Якщо прийняти необхідні рішення в короткий термін, то все дуже швидко стане на свої місця. Є питання, що лежать в законодавчому полі, є ті, що вирішуються на урядовому рівні, на рівні регулятора. Але потрібно в якийсь короткий проміжок часу просто ухвалити ключові рішення, і тут ми дуже сильно сподіваємося, в тому числі, на РНБО.

До речі, депутати проголосували закон, який вирішує питання боргу старого енергоринку. Сподіваюся, найближчим часом його переведуть в практичну площину.

- А чи справедливі побоювання окремих учасників ринку, що "Энергоатом" зі своєю дешевою електроенергією почне демпінгувати на ринку двосторонніх договорів?

- Насправді питання не в тому, що "Енергоатом" може "покласти" всіх ціною. Питання в тому, чи має "Енергоатом" відповідний потенціал по собівартості. Так, має – не надто великий. Але це не означає, що ми вийдемо і будемо демпінгувати. Ми ж зацікавлені в тому, щоб продати дорожче, для нас це – прибуток і можливість розвиватися. Та й вже проведені аукціони довели, що у нас немає мети демпінгувати. Але якщо є побоювання – на те у нас існують регулятор і АМК, які завжди можуть втрутитися і відрегулювати ситуацію.

- Щодо подальшої стратегії розвитку. Чи потрібно продовжувати будівництво реакторів-тисячників, чи, можливо, треба дивитися на більш гнучкі модульні реактори?

- Ми маємо розуміти, що це – стратегічне питання економіки країни і бізнесу. Будувати блоки лише заради того, щоб будувати, сенсу немає. Це надто дорогий і тривалий процес. Для початку варто вирішити долю атомної генерації, і таке рішення мають ухвалювати перші особи держави - президент, прем’єр-міністр, члени РНБО.

На моє переконання, відмовлятися від атомної енергетики Україні абсолютно недоцільно, як мінімум – на найближчі десятиріччя. Це одна з небагатьох високотехнологічних і наукоємних галузей країни, в якій працюють дуже добре підготовлені фахівці. І вона жива. Дуже прикро чути виступи на тему "закрийте цю небезпечну атомну генерацію". Це звичайний популізм, він не має під собою реального розуміння ситуації. Безумовно, є приклад Німеччини, яка відмовилася від атомної генерації, але, здається, зараз це рішення їх не тішить. З другого боку – є приклад Франції, яка, навпаки, підтримала розвиток атомної генерації, оскільки це – основа енергосистеми країни. Тож є різні приклади, але маємо виходити з власних реалій і затверджувати рішення про добудову залежно від того, якою ми бачимо економіку країни за 10-20 років. Якою має бути країна на момент завершення будівництва? Де будуть розташовані нові промислові об’єкти? Тільки-но ми дамо собі чіткі відповіді на ці запитання – можна буде говорити про те, чи варто нам добудовувати енергоблоки, чи, можливо, слід будувати нові в іншому місці.

- Це, очевидно, питання стратегії. Вона у розробці, планується до прийняття?

- У грудні минулого року попередній уряд затвердив попередньому керівництву стратегію до 2024 року – на п’ять років. Напевно, стратегія розвитку "Енергоатома" з 2020 по 2024 рік мала б сенс, якби у планах було закрити атомну генерацію. Ну, не може таке підприємство мати стратегію менше ніж на 15-20 років. Це по-перше. Тепер про її зміст. З цього можна було б посміятися, якби не було так сумно. Серед іншого, наприклад, там є пропозиція перейти на використання екологічних технологій та замінити люмінісцентні лампи, які вміщують небезпечні речовини, на ЛЕД-лампи. Оце і є стратегія "Енергоатому" – замінити лампочки? Я підтримую концепцію "зеленого офісу", але для стратегії цього замало. Це біда, що таке існує.

Безумовно, ми за цією стратегією працювати не будемо, ми готуємо новий документ. Для початку ми звернулися до профільних асоціацій всіх промислових виробників, аби отримати від них інформацію, де і які заводи планують будувати. Від таких даних залежатиме фінансова модель, яку нам треба вибудовувати, і планування наших дій. Генерація не може існувати сама по собі, не прив‘язуючись до економіки і промислового споживання. Або давайте тоді говорити про експорт електроенергії. Наприклад, про той проект, який почався і не закінчився – енергетичний міст з Евросоюзом.

- Практично всі цей проект уже поховали.

- Так, його поховали всі, хто тільки може, а я вважаю, що цей проект має перспективу.

- Це з точки зору "Енергоатома", а всі оцінюють проект стосовно об‘єднання з європейською енергосистемою.

- Знаєте, скільки вже переносився цей термін об’єднання? З моменту, коли почали про це говорити, вже разів сім. Я обома руками за, це буде супер, але я маю сумніви щодо його швидкої реалізації. Окрім того, у преамбулі угоди про синхронізацію енергоміст згадується як можливий перший крок до синхронізації.

- Ще одне питання з розвитку. Чи підтримує нове керівництво стратегію з диверсифікації поставок ядерного палива?

- Звичайно, добре, що керівництво країни усіляко просувало реалізацію цієї ідеї. Підставою для такої диверсифікації була певна геополітична історія, а не просто бажання керівництва "Енергоатома", але ми це підтримуємо.

- Чому ж тоді з початку року аж до травня не постачалося паливо Westinghause?

- Бо цього не було в контракті. Першу поставку було заплановано саме на травень, наші постачальники ретельно виконують записане в договорі.

- До "Енергоатома" завжди було багато питань від енергокомітету через закупівлі. Нове керівництво вже має уявлення, в чому причини такої критики?

- Безумовно, проблема є, і ми тільки-тільки починаємо з’ясовувати, що відбувається. Після скандальних публікацій у пресі ми призначили внутрішнє розслідування, якраз чекаємо висновки. Однозначно, закупівлі мають бути прозорими, за розумними цінами, і відбуватися ефективно для компанії. Додам, що ми абсолютно відкриті до будь-якої інформації від громадськості чи ЗМІ і не тільки по закупівлях, та завжди налаштовані її перевіряти. З готовністю надаємо інформацію компетентним органам, і більше того, самі будемо звертатися до них у разі чиїхось протиправних дій.

Взагалі ми вже бачимо певні проблеми, які нам треба вирішувати з точки зору оптимізації фінансових затрат компанії, і безумовно будемо цим займатися.

- Нещодавно компанію полишив глава "Енергоатом-Трейдинг" Сергій Бєдін. Це була ініціатива нового керівництва чи його самостійне рішення? По інших структурних підрозділах не планується проводити кадрові зміни?

-Бєдін звільнився за власним бажанням, а ми були не проти оновити компанію за рахунок нових фахівців. Як свідчать результати торгів, це рішення було дуже на часі.

- Хто на черзі?

- Прізвища не стану називати, але скажу, що у тих випадках, коли ми отримували інормацію про неналежне виконання обов‘язків чи порушення, ми ініціювали проведення перевірок. За результатами будемо ухвалювати рішення. Розумієте, тут дуже сталий колектив, дуже багато людей, котрі працюють по 20 і більше років. З одного боку, це важливо, що люди мають інституційну пам’ять, а з другого – є речі, які мають змінюватися з часом. Хтось встигає за ним, а хтось – ні.