РИНОК ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ УКРАЇНИ

У квітні 2017 року Верховна Рада України прийняла закон «Про ринок електричної енергії», який імплементує в Україні норми європейського енергетичного законодавства - так званого, Третього енергопакету ЄС. Норми документа радикально змінили модель доставки електроенергії від електростанцій до споживачів і порядок розрахунків за неї. Основна частина положень Закону вступила в силу з 1 липня 2019 року.

До 2019 року в Україні ринок електроенергії не був лібералізований в частині цін: всі тарифи для генерації і споживачів встановлювалися профільним регулятором (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, НКРЕКП). Крім того, виробники і споживачі безпосередньо не взаємодіяли. Електростанції всю згенеровану електроенергію продавали ДП «Енергоринок». Там вона, змішувалася і перепродавалась за усередненим тарифом (оптова ринкова ціна, ОРЦ) ще одному рівню посередників, які вже взаємодіяли зі споживачами (побутовими і промисловими).

До початку 2019 року це були Обленерго. Але з 1 січня відповідно до Закону України «Про ринок електроенергії» їх розділили на дві компанії - оператора системи розподілу і компанію-постачальника. Перша контролює систему транспортування - лінії електропередач. Друга - продає електроенергію. Але зараз за фактом у них загальні власники і офіси.

Населення споживає близько 30% електроенергії в Україні. При цьому фіксована ціна для домогосподарств зараз істотно нижче ОРЦ і не підвищувалася з 2017 року. Це забезпечувалося за рахунок, так званого, перехресного субсидування. Тобто промислові споживачі, грубо кажучи, переплачують генерації, щоб у населення були низькі ціни.

Після запуску нового ринку в Україні зникли майже всі тарифи, які формуються регулятором. А замість ДП «Енергоринок» з'явиться оптовий ринок з декількома гравцями і новими продуктами, ціни на які формуються на ринкових умовах. Серед нових продуктів:

• ринок "двосторонніх договорів";
• ринок "на добу наперед";
• "внутрішньодобовий ринок";
• "балансуючий ринок" для забезпечення пікового споживання.

На ринку "двосторонніх договорів" вартість електроенергії повинна бути найнижчою, а обсяги - найбільш прогнозованими.

На "балансуючому ринку" електроенергія повинна бути найдорожчою. Адже це товар, який фактично витрачений і необхідно формалізувати його покупку у «маневрових» потужностей - теплових і гідроелектростанцій. На відміну від старої моделі, великі промислові споживачі отримали можливість укладати договори напряму з генерацією.

А ось населення досі обмежено у виборі. З цим сегментом працює тільки Постачальник універсальних послуг (ПУП) - та частина колишніх Обленерго, яка зараз відповідає за поставку електроенергії. Відповідно до закону, у нього не може бути конкурентів, що діють на тій же території. Запуск ринку привів до більш справедливого формування цін. Але на практиці електроенергія може істотно подорожчати через низький рівень конкуренції - більше 75% генерації контролюють державний «Енергоатом» і група ДТЕК. Причому ринкова вартість електроенергії для населення може вирости сильніше, ніж для промисловості. Через скасування згаданого вище перехресного субсидування.

За оцінками «Укренерго» усереднена різниця в тарифах в 2019 році становила близько 2,5 рази. Якби з 1 липня генерація отримала можливість встановлювати ринкові ціни для домогосподарств, то їхні рахунки «за світло» збільшилися б в 2 і більше разів. Це практично напевно привело б до соціального вибуху. Тому на початку червня 2019 року Кабінет Міністрів України вирішив не відпускати ціни в цьому сегменті і затвердив, так званий, механізм ПСО / PSO.

Щоб уникнути різкого зростання вартості електроенергії для населення, Кабінет Міністрів України своєю постановою затвердив механізм ПСО (від англ. PSO, public service obligations) - покладання спеціальних зобов'язань. Він дозволить компенсувати частину вартості електроенергії для населення за рахунок прибутку інших учасників ринку. З 1 липня 2019 року по 31 грудня 2020 року ПСО були покладені на державні енергогенеруючі компанії НАЕК "Енергоатом" (АЕС), АТ "Укргідроенерго" (ГЕС і ГАЕС) та оператора системи передачі НЕК "Укренерго".

Згідно з рішенням Кабміну, державна генерація буде продавати Постачальникам універсальних послуг частину згенерованої електроенергії за фіксованими цінами. А спецобов’язки «Укренерго» повинні бути закладені в тариф на диспетчеризацію. Але щоб виконати ці умови і заробити достатній прибуток, згадані генеруючі компанії повинні будуть збільшити ціни для інших категорій споживачів. Документ, зокрема, передбачає, що для цілей PSO "Енергоатом" і АТ "Укргідроенерго" продаватимуть свою електроенергію по граничним цінами за двосторонніми договорами, укладеними на електронних аукціонах.

Купувати її будуть Гарантований покупець (держпідприємство, що створюється на базі ДП "Енергоринок". Його основна функція - гарантія викупу електроенергії по "зеленим" тарифам), оператори системи розподілу (ОСР), оператор системи передачі (ОСП, НЕК "Укренерго"). Гранична ціна продажу електроенергії визначається як середньозважена фактична ціна на відпуск електроенергії відповідного енерговиробника в квітні-травні 2019 року.

Потім Гарантований покупець буде продавати електроенергію за адміністративно встановленою ціною постачальникам універсальних послуг (ПУП) для поставки населенню. Таким чином "Енергоатом" буде продавати не більше 75% виробленої електроенергії ГП і не більше 15% (сумарно - не більше 90%) - ОСР і ОСП. Для "Укргідроенерго" обсяги обов'язкового продажу становлять не більше 20% і не більше 15%, відповідно (сумарно - не більше 35%).