Життя після пандемії: навіщо Україні природний газ

Економічна криза, спричинена глобальною епідемією коронавірусу  COVID-19, вдарила по багатьох ринках, включаючи паливно-енергетичний. Перед бізнесом у різних країнах постало питання, як мінімізувати втрати і виробити оптимальний сценарій управління компаніями в умовах економіки, що падає. При стрімкому зниженні цін на нафту і особливо природний газ, «зеленій» енергетиці стає дедалі складніше конкурувати з викопним паливом за інтерес споживачів.

Крім того, епідемія рано чи пізно спаде, і державам доведеться докласти багато зусиль для відновлення економіки і промислового виробництва. Тому попит на газ, як найбезпечніший різновид «класичного» палива, стрімко зростатиме.

ДЖЕРЕЛО: Mind

Модель енергоспоживання у кожної країни унікальна. Але також є й загальносвітові тренди, що задають тон у розвитку енергосистем. Про те, в яких сферах природний газ може бути найбільш затребуваним в Україні, спеціально для Mind розповів Володимир Шведкий, СЕО енергетичного провайдера ETG.UA.

Сьогодні природний газ у світі займає особливу позицію. Наприклад, в Європі у 2019 році використання «блакитного палива» у виробництві електроенергії вийшло на новий рівень – частка в загальній генерації склала майже 22%. Крім того, збільшується попит на використання природного газу та його похідних на транспорті. Тому зараз важливо повною мірою усвідомити перспективи, які відкриваються перед Україною, а парламент і уряд зобов'язані включити їх до порядку денного. Тепер розглянемо основні сфери застосування більш детально.

Природний газ як пальне для транспорту

Переобладнання і трансформація транспортного сектора зі світлих нафтопродуктів на природний газ – метан, так званий CNG – це дійсно ефективні заходи щодо зниження негативного впливу на екологію. Крім того – газ економічніший.

В Європейському Союзі збільшується попит на використання природного газу в різних його варіаціях у сфері транспорту. Це новий світовий тренд, якого дотримуються великі автовиробники і цілі держави. Все тому, що газ – доступне, ефективне і екологічне паливо.

Лідерами за кількістю автомобілів на газі є країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону та Латинської Америки, та й в Україні спостерігається попит на такий транспорт. Розширення мережі метанових заправок здатне залучити значні інвестиції. Зараз лише в декількох містах-мільйонниках реалізовуються такі відповідні програми, але їх повинно бути більше. Ті ж міста-мільйонники, при наявності доступного фінансування, могли б розвивати напрямок громадянського транспорту на метані.

Електроенергія з газу

Виробництво електроенергії за рахунок природного газу є актуальним, екологічним і ефективним як для базового навантаження, так і для маневрених потужностей. Сьогодні газ стрімко дешевшає. Ціна вже досягла 20-річного мінімуму і, швидше за все, тенденція кардинально не зміниться. В Європі спостерігається тенденція до переходу на використання природного газу для генерації електричної енергії. У 2019 частка «блакитного палива» у виробленні електроенергії склала майже 22%. І справа тут не лише в ціні, але і в більшій екологічності.

Україна має економічну доцільність у будівництві потужностей генерації на природному газі для заміщення вугілля. Але це – в перспективі. А основною перевагою газової генерації на даний момент є так звані маневрові потужності для балансування обсягів енергосистеми. Саме балансування і маневреність – це головний виклик для української енергетики.

Активна експансія поновлюваних джерел енергії (в першу чергу – сонячних і вітроелектростанцій) призвело до нестачі маневрених потужностей, покликаних компенсувати перепади в мережі, що виникають через неможливість передбачити потужність енерговироблення. Обсяги енергії, які продукують такі станції, багато в чому залежать від погоди. А вона змінюється досить швидко, від чого і виникають перепади.

Оператор системи передачі все ще не озвучив умови і тарифи на підключення маневрових потужностей. Якщо це буде зроблено, то можна очікувати збільшення потоку інвестицій у галузь в цілому і в балансуючі станції – зокрема.

Газова біржа та її перспективи

На сьогодні в Україні немає ліквідної газової біржі або по-іншому – хабу. Він передбачає сукупність інструментів, за допомогою яких учасники газового ринку (споживачі, трейдери, видобувні компанії й імпортери) могли б обмінюватися ресурсом на ринкових умовах, використовуючи індикативи, які відображаються на цій біржі.

Питання створення газового хабу гостро стоїть вже не перший рік. Його озвучують як представники енергетичного співтовариства Європейського Союзу, так і України. Але поки що наш ринок більше схожий на середньовічний базар, на якому угоди укладаються хаотично та «по-товариськи» (в телефонному режимі). Основні індикативи зараз – це біржі Європейського Союзу і ліквідні хаби (голландський TTF, Німецький NCG та інші). В Україні всі орієнтуються на них, й імпортні котирування всередині країни розглядаються як імпортний паритет.

Біржа зможе з'явитися в Україні, якщо ТСО почне закривати свої небаланси в ході торгів, що дозволить сформувати первісну ліквідність на бурхливій ​​біржі (газовому хабі), а також – дасть змогу зробити прозорим методику формування цін добових небалансів. Тоді учасники газового ринку зможуть продавати/купувати небаланси щодня.

Україна входить до п'ятірки найбільших споживачів природного газу серед країн Європи. Відповідно, ми б могли стати реальним хабом, який має свої показники, індикативи і задає тренди на ринку природного газу Європейського Союзу. Але між нашими бажаннями та їх реалізацією лежить великий шлях, на який ми ступили чотири роки тому при запуску газового ринку.