“Хронічні захворювання” ринку електроенергії: як будемо лікувати?

Ринку електроенергії лише 2 роки. Втім, він вже встиг набути “хвороб”, які мають ознаки хронічних.

Джерело: Економічна правда

ІРИНА БЕРЕСНЄВА, директор ТОВ "Августа" (група постачальників енергоресурсів Tolk)

Липнева маніпуляція цінами на електроенергію стала однією з найбільш глобальних проблем на "ринку на добу наперед" (РДН). На жаль, така маніпуляція не була першою, і − впевнена − не буде останньою, якщо на рівні регулятора та держави в цілому не буде зроблено рішучих довгострокових економічно та фінансово прорахованих кроків.

Короткострокові, з тимчасовим ефектом, заходи вже вжито (правда, не зовсім ті, на які очікували учасники ринку): 14 липня Верховною радою в другому читанні проголосовано законопроєкт, який вносить додаткові обов’язки для учасників ринку до закону "Про ринок електроенергії".

Для усіх генерацій, що виробляють електроенергію (окрім "зелених"), незалежно від форми власності, з’явилась норма про продаж всього об’єму електричної енергії виключно через аукціони − тобто не через прямі контракти, а за двосторонніми договорами.

На певний проміжок часу це унеможливить глобальний відтік об’ємів електроенергії з одного сегмента ринку до іншого та зробить ціноутворення більш прозорим. Не раз увага акцентувалась на необхідності обов'язкового перегляду законодавчої бази, врегулювання підзаконних актів та жорсткого притягнення до відповідальності компаній, що маніпулюють ціною на електроенергію.

У вищенаведеному законі з’явилась вимога до трейдерів щодо продажу на "ринку на добу наперед" лише 10% від об’єму реалізації за місяць, що в свою чергу призупинить "спекулятивний" перепродаж придбаної в генерації електроенергії на РДН.

Ситуація для України не нова і цілком прогнозована − виключно тому, що за період дії нової моделі ринку електроенергії окремі компанії не припиняють спроби повернутись до монополізації ринку задля максимальної індивідуальної вигоди.

Наступною проблемою − і вона не менш важлива − є незбалансованість системи, в результаті якої маємо суттєвий профіцит електроенергії на "ринку на добу наперед" у той час, коли генерація стільки не виробляє.

Цим, в свою чергу, користуються окремі генерації, яким вигідно маневрувати потужностями і розвантажуватися для отримання "фінансових привілеїв" просто з повітря.

Але останнім часом Україна отримала штучний дефіцит: практично всі ТЕЦ/ТЕС зупинили або призупинили роботу своїх потужностей та вивели блоки у плановий/капітальний ремонт або просто зупинили в зв’язку із нестачею палива. Це й призвело до дефіциту в системі та до значного зростання цін.

Працює лише близько 46 зі 102 блоків України атомної та теплової генерації.

На превеликий жаль, ми є свідками маніпулювання балансом у масштабах країни. Міненерго затверджує енергетичний баланс на початку року, який практично ніхто не виконує, і досить часто блоки ТЕЦ (ТЕС), і більше того −, блоки атомних станцій − зупиняються та виводяться в "аварійні ремонти", коли в країні в наявності дефіцит електроенергії і необхідна підтримка енергосистеми.

І це все відбувається під час пікового споживання, коли країна стикається з недостатньою кількістю вугілля та закриває кордони із сусідніми країнами, чим ще додатково посилює дефіцит електроенергії, від чого ціни суттєво зростають, а споживачі-виробники яскраво відчувають, що таке "ринкова ціна".

Так трапляється через недалекоглядность регуляторної політики та через те саме бажання надприбутків окремих суб’єктів господарювання.

Ще одна проблема − це значна кількість нетямущих, а іноді і просто абсолютно невмілих трейдерів, які вважають, що даний ринок може працювати дуже просто − за базарною схемою "придбай-продай", що за фактом виливається для них же істотними фінансовими втратами.

Цю ситуацію вже намагається вирішити аукціонний комітет Української енергетичної біржи (УЕБ) та Міненергетики шляхом прийняття рішення щодо санкцій проти маніпуляторів цінами на електроенергію, впроваджуючи "чорний список" недобросовісних продавців.

Сьогодні створено умови, за яких НКРЕКП, Міненерго, УЕБ вжили заходів, аби призупинити ситуацію з маніпуляціями та не відпустити її на самоплив. Ціни обмежено та частково зафіксовано, об’єми стримуються шляхом підняття верхньої цінової межі (РС), встановлено обмеження з обов'язковими обсягами виходу на РДН операторів розподілу і оператора передачі.

При цьому є розуміння, що всі ці заходи мають обмеження у часі. Великим питанням залишається й те, чи зроблено прорахунки ймовірних ситуацій, які можуть вплинути на подальший розвиток вільного ринку. Час мине і все розставить по своїх місцях за  пріоритетами, правильністю та охопленню змін…

За допомогою цих інструментів утримати реальні ціни на ринку буде можливо лише на термін введених обмежень. Проте відв’язана ціна від показників РДН та перехід на фіксовану ф’ючерсну ціну поставки, сформовану на підставі двосторонніх договорів, може позитивно вплинути на розвиток ринку електроенергії в майбутньому.

Споживач отримає фіксовану ціну на довготривалий період та матиме змогу прорахувати собівартість, адже ні для кого не секрет, що ціна електроенергії є основною складовою вартості виробленої продукції.

Переходячи до наслідків згаданих вище призупинених маніпуляцій, варто зазначити наступне.

Сьогодні головним питанням енергонезалежності та енергетичної безпеки України є об'єднання європейських і українських енергетичних мереж. Але, з огляду на те, яким зарегульованим та монополізованим наразі є ринок електроенергії України, до позитивного зрушення у бік синхронізації теперішня "яскрава ситуація" явно не призведе.

Від чого кордони з Європою ми відкриємо не у 2023 році, а набагато пізніше − із усіма результатами недалекоглядного регулювання.

Невдовзі на нас може чекати фінансове розбалансування стратегічного державного підприємства НАЕК "Енергоатом", на яке Кабміном покладено виконання спеціальних обов’язків щодо забезпечення доступності електроенергії для побутових споживачів. Це, в свою чергу, може спровокувати досить серйозні збитки і створити неможливість підтримки атомної генерації в належному безпечному режимі роботи. 

Глобальним наслідком даної ситуації також є і те, що, маючи пряму залежність всієї країни від найбільшого гравця, ми йдемо семимильними кроками у бік тотальної монополії, від якої останні два роки існування ринку намагалися відійти.

В анамнезі енергетичної галузі України – різке загострення "хронічних захворювань", що переслідують нас останні 30 років, які нам терміново потрібно подолати, "лікуючи" системністю та виваженістю рішень та кроків у бік синхронної та ефективної роботи всіх учасників ринку електричної енергії.

Бажання стати енергетично вільними і незалежними в даний момент знаходиться під загрозою: в праві вибору ціни електроенергії і якості обслуговування нам починають відмовляти різко і дуже наполегливо.