Як під час кризи втриматися на плаву в нафтогазовидобувній галузі?

ВІКТОР ГЛАДУН, СЕО JKX Oil&Gas PLC та СП ПГНК

Джерело: Економічна правда

Нафтогазова галузь переживає одну з найбільших криз за останні 20 років.

Рекордні запаси газу в сховищах та суттєве зниження попиту через поширення пандемії COVID-19 призвели до рекордного падіння цін на вуглеводні.

Це радикально змінило цінову кон'юнктуру на світових ринках.

Аналітичне видання Bloomberg недавно повідомило, що вперше з 2000-х років нафтові компанії-гіганти Заходу зафіксували збитки.

BP і Royal Dutch Shell заявили про списання активів на 17,5 млрд дол і 22 млрд дол відповідно. ВР може скоротити дивіденди вперше після катастрофи Deepwater Horizon. Аналітики банків, включаючи Goldman Sachs та Citigrouр, очікують скорочення виплат ВР на 30-65%, що є для неї історичним моментом.

Запозичення нафтогазового "мейджора" Exxon швидко збільшуються і з часом стануть причиною для занепокоєння. Чистий борг компанії зросте на 8,8 млрд дол у четвертому кварталі 2020 року і до 78 млрд дол – до кінця 2022 року.

Ситуація, у якій працюють нафтогазові компанії в Україні, ще гірша. Непрості геологічні умови для видобутку, складна фіскальна система з утричі завищеними ставками в розмірі 29% і постійна економічна турбулентність не сприяють розвитку одного з найбільших бюджетоутворюючих секторів.

Український сектор видобування газу і нафти у 2020 році демонструє зниження видобутку. Найбільше падіння – у державної компанії "Укргазвидобування". Приватні компанії показують помірне зростання, що є вагомим аргументом на користь необхідності зменшення державної частки у видобувному секторі.

Приватні компанії в усьому світі довели свою більшу ефективність в порівнянні з державним сектором – настав час і в Україні повернутися обличчям до приватного бізнесу. Зокрема, британська JKX Oil&Gas за результатами роботи в першому півріччі змогла збільшити загальний видобуток на 3%.

Цього вдалося досягти завдяки вчасній переорієнтації на видобуток нафти та газового конденсату. Український актив групи, СП ПГНК, збільшив виробництво цих вуглеводнів на 20%. Проте видобуток газу має негативну тенденцію: скорочення показників на 5% порівняно з тим же періодом 2019 року.

Зменшення видобутку та низькі ціни створюють несприятливі умови для подальшого розвитку сектору. Якщо ситуація з COVID-19 не покращиться і цінова кон'юнктура на вуглеводні не зміниться, такий тренд триватиме.

Основна проблема нафтової промисловості – низька ціна, яка впливає на маржинальність бізнесу. Кілька показових цифр від Rystad Energy: якби ціна нафти марки Brent перевищила 100 дол за бар, то видобувати близько 90% світової нафти можна було з рентабельністю капіталу не менше 10%.

Проте зараз Brent коштує трохи більше 40 дол. Тобто близько половини світових запасів нафти занадто дорогі для видобутку. Shell очікує, що барель нафти буде коштувати 40 дол у 2021 році та 50 дол – у 2022 році.

ВР прогнозує, що з 2021 року Brent буде коштувати в середньому 55 дол. Отже, щоб залишатися на плаву, менеджмент компаній сектору повинен зберегти ліквідність бізнесу в період низької маржинальності та зменшених прибутків.

Здатність компанії розраховуватися за своїми зобов’язаннями та отримувати кошти за реалізовану продукцію – основа бізнесу. Є багато прикладів, як через нездатність забезпечити ліквідність можна привести компанію до краху.

Американська Whiting Petroleum, яка в останні роки була одним з лідерів на ринку сланцевої нафти, 1 квітня 2020 року оголосила про банкрутство. Не змігши виплатити 262 млн дол боргу при загальній заборгованості 2,2 млрд дол, вона вирішила передати контроль над компанією в обмін на списання боргу.

Компанія Weatherford у 2018 році була змушена продати один із своїх активів (бізнес, який надавав сервіс з гідророзриву пласту в США) фірмі Schlumberger за 430 млн дол та спрямувати їх на погашення боргу в розмірі 7,9 млрд дол.

Компанії переглянули умови угоди, передбачені в рамках оголошених раніше планів із створення СП ОneStim, та домовилися про грошову виплату за актив.

На прикладі компанії, яку я очолюю, продемонструю "базові антикризові" кроки для утримання ліквідності, які ми адаптували для українських реалій.

У 2017 році СП ПГНК перебувала у скрутному становищі: мала 45-мільйонний податковий борг, заборгованість перед підрядниками в результаті невдалої масштабної програми гідророзривів пласта (ГРП) і відсутність ліквідності.

До цього треба додати природне падіння видобутку, виснажені ліцензійні ділянки (до 80%) та неможливість здійснення капітальних інвестицій в проєкти буріння, що є запорукою подальшого розвитку будь-якої нафтогазової компанії.

Перше. У періоди, коли компанія має збільшену ліквідність, важливо готуватися до потрясінь. СП ПГНК підійшла до кризи 2020 року без дебіторської заборгованості з покупцями, мінімальним кредиторським боргом з постачальниками та мінімальним обсягом готової продукції на складах.

Відсутність дебіторської заборгованості забезпечила ефективна політика реалізації продукції (газу, нафти, СПБТ) за попередньою оплатою.

Сама материнська компанія, JKX, що мала зобов'язання з виплати бондів з 2013 року, у 2020 році вперше за десять літ позбулася всіх боргових зобов'язань, здійснивши остаточну виплату в розмірі 5,82 млн дол.

Друге. Ранжування інвестиційних проєктів. Завдяки створенню високопрофесійної команди геологів ми переглянули програму капремонтів та нового буріння. Це вирівняло ситуацію з видобутком та ліквідністю. Ми зосередилися на найменших капіталоємних та неризикових проєктах.

Третій елемент забезпечення ліквідності – вчасний кост-каттинг витрат та диверсифікація джерел фінансування, максимально ефективне використання наявних коштів та співпраця з фінансовими установами.

Поточна діяльність СП ПГНК проводиться за власні обігові кошти, проте за потреби компанія може скористатися зовнішнім фінансуванням, використовувати кредитні лінії, відкриті у банках з міжнародною репутацією.

Відносини із стабільними банками – базове завдання топменеджменту в період підготовки до криз. СП ПГНК була першим приватним нафтогазовим бізнесом в Україні, який отримав кредит від ЄБРР на 8,5 млн дол у 1996 році.

У 2003 році компанія отримала позику від Standard Bank London Limited на 7,5 млн дол. Це дозволило будувати відносини з банками. СП ПГНК співпрацює з міжнародним Credit Agricole, українськими ПУМБ та Укргазбанком.

Підбиваючи підсумки, зазначу, що бізнес може приносити прибутки в періоди криз, якщо менеджмент компаній зможе забезпечити достатню ліквідність.

Для цього йому потрібні надійні партнери, у тому числі в банківському секторі, сильна команда, знання антикризового управління та досвід його запровадження. Найголовніше – роботу над забезпеченням ліквідності необхідно розпочинати до настання кризового моменту.