Роман Сутченко: «Ціни мають формуватися ринковим способом, а не адміністративно»

ДЖЕРЕЛО: ExPro Consulting

ExPro завітав до найбільшого виробника електроенергії - оператора діючих атомних електростанцій НАЕК «Енергоатом». Зокрема, найбільше нас цікавив новостворенний спеціально для реалізації електроенергії - ВП «Енергоатом-Трейдинг». Про стратегію компанії в новому ринку, ціну електроенергії АЕС після 1 липня, неприйняті нормативні акти, покладання спеціальних обов'язків нам розповів перший заступник генерального директора ВП «Енергоатом-Трейдинг» з продажів на оптовому ринку Роман Сутченко.

Що вже зроблено та що ще необхідно зробити компанії для впровадження нового ринку електроенергії?

Відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» НАЕК «Енергоатом» було створено рік тому. Основна наша задача - продаж всього обсягу згенерованої АЕС електроенергії. Зараз ми відповідно до нагальних потреб наповнюємо по функціоналу штат підрозділу, вибудовуємо взаємодію всередині компанії щодо бізнес-процесів, пов’язаних з торгівлею електроенергією. Приймаємо активну участь у всіх можливих робочих групах з питань, пов’язаних з новою моделлю ринку.

На жаль, сьогодні ще не затверджена велика кількість актів щодо вторинного законодавства на новому ринку, а деякі навіть ще не розроблено. Наприклад, це керівництво з балансуючому ринку, ринку допоміжних послуг, форми реєстрації двосторонніх договорів та рахунків, а також методика формування цін та договорів про надання грошової гарантії, які має затвердити регулятор. Це критично важливі документи, в тому числі для налаштування програмних комплексів та внутрішніх бізнес-процесів учасників ринку й ми чекаємо їх прийняття.

Також КМУ має затвердити Порядок проведення електронних аукціонів з продажу електроенергії державними виробниками. Ми брали участь в засіданнях робочої групи при Міненерговугілля щодо розробки проекту цього Порядку. На початку лютого, Міненерго розіслало проект державним органам влади: Мінекономіки, Мінфін, НКРЕКП та ін. Тепер чекаємо його публікації на сайті, як документа, що має ознаки регуляторного акту, щоб офіційно надати свої зауваження та пропозиції.

Ми вже придбали два програмних комплекси: класу BI (business intelligence) і ETRM (Energy Trading and Risk Management). Вони необхідні для прогнозування ринкових ситуацій та для автоматизування управління компанією своєї участі в різних сегментах ринку. Тепер до 1 липня 2019 року необхідно впровадити хоча б мінімально необхідний функціонал цього програмного забезпечення.

Коли приблизно може бути прийнятий порядок щодо електронних аукціонів?

Не можу вам відповісти на це питання, це від нас не залежить. Все залежить від того наскільки швидко Міненерговугілля зможе погодити документ з усіма органами влади та від результатів обговорення з учасниками ринку. Цей документ по-суті регуляторний акт і тому до нього будуть надані зауваження зацікавлених сторін. «Енергоатом» вже підготував свої зауваження щодо ряду положень, які з’явилися в останній редакції.

А що це за положення та які ключові моменти ви хочете, щоб були відображені?

В останній редакції документу був дещо спотворений механізм аукціонного комітету. При розробці документу за основу було взято постанову КМУ №570 «Про організацію та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу». Цей документ розроблявся для «Укргазвидобування» та врегульовує спецобов’язки з продажу скрапленого газу для потреб населення. У ньому також передбачений механізм аукціонного комітету, в складі якого представники міністерств (Мінекономіки, Міненерговугілля та ін.) визначали межі формування ціни, оскільки вона була регульованою.

Ціни має формувати ринок

У нашому випадку мова не може йти про регулювання ціни, адже це буде суперечити ст. 66 ЗУ «Про ринок електричної енергії». В ній визначається, що учасники ринку вільно обирають контрагентів та укладають договори на умовах домовленості сторін, тобто за вільними цінами. Крім того, ст. 7 Закону надає вичерпний перелік регульованих цін та тарифів і серед них регулювання цін за двосторонніми договорами не передбачено. Це також порушує принцип недискримінаційного ціноутворення відповідно до ст. 3 Закону, а також один з принципів лібералізації ринку. Не кажучи вже про заборону втручання у господарську діяльність суб’єкта господарювання. Ціни має формувати ринок.

У першій редакції документу, яку ми підтримували, аукціонний комітет формувався із складу керівництва суб’єкта господарювання із залученням за згодою, але без права голосу представників Міненерговугілля, АМКУ та НКРЕКП. Проте в останній редакції проекту Порядку передбачається включення до основного складу аукціонного комітету одного представника від суб’єкта господарювання та по одному представнику від зазначених державних органів. Виходить, що аукціонний комітет, де 75% голосів належить держорганам, має затверджувати, зокрема, методику формування стартових цін, а це й є втручанням в господарську діяльність компанії та порушенням правових норм.

Стартова ціна - це відповідальність керівництва компанії

Як має формуватися стартова ціна на вільному ринку?

Стартова ціна - відповідальність керівництва компанії. Ми держкомпанія і подаємо фінансовий план на затвердження до Кабміну, докладаючи всіх зусиль у досягненні всіх його показників. Керівник компанії несе відповідальність за те, щоб вихід на ринок двосторонніх договорів мав економічний результат. Встановлення будь-яких обмежень, що суперечать законам і є втручанням в господарську діяльність – це головне зауваження.

«Енергоатом» буде приймати участь в балансуючому ринку?

Нинішня редакція правил не визначає обов’язкової участі виробників на балансуючому ринку, натомість регулятор хоче змусити всі компанії стати гравцями на цьому ринку. Цілком ймовірно, що будуть внесені відповідні зміни. «Енергоатом» не збирався брати участь в балансуючому ринку оскільки атомні блоки працюють рівним графіком, а цей ринок зручний лише для маневрених потужностей.

Саме тому Ви приділяєте стільки уваги цьому документу (Керівництво з балансуючого ринку - ред.)?

Так. Він важливий для нас. Ми має розуміти як будемо налагоджувати свої внутрішні процеси, зокрема, і взаємодію диспетчерів «Енергоатом-Трейдинг» з АЕС. Балансуючий ринок організовує оператор системи передачі. Виробники та інші учасники ринку не подаватимуть заявок на купівлю на балансуючому ринку – це функція ОСП. Заявки подаватимуться на потужність, яка може бути задіяна або у бік навантаження, або у бік розвантаження. Оскільки ми не плануємо брати участь в цьому процесі, то при внесенні змін до правил та виникнення у нас такого обов’язку, ми будемо змушені подавати заявки за граничними величинами, що практично виключатимуть нашу участь в цьому процесі.

Є три основні причини для такої нашої поведінки: по-перше, для дотримання безпечного режиму експлуатації атомні енергоблоки мають працювати рівним графіком; по-друге, вимоги діючих нормативних документів, що регулюють балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг в частині припустимих параметрів зміни навантаження, по наших енергоблоках на сьогодні не можуть бути дотримані з технічних причин; по-третє, зменшення навантаження атомних блоків призводитиме до зростання питомих витрат на одиницю відпущеної продукції за рахунок зростання частки палива, яке незалежно від регулювання потужності спрацьовується. Не можна уніфікувати такі вимоги для всіх виробників, має обов’язково враховуватися пріоритет по забезпеченню ядерної та радіаційної безпеки.

Компанія вже опрацьовує питання: на скільки можливо змінювати потужність на енергоблоках АЕС?

Так – «Енергоатом» працює над цим. Нині проводяться тестові випробування деяких енергоблоків. Маються на увазі лише системи управління турбін. На Запорізькій АЕС така робота розпочата у 2018 році. Паралельно Енергоатом визначає наскільки цей процес взагалі буде економічно доцільним.

Вже визначено обсяг електроенергії, який «Енергоатом» буде продавати за двосторонніми договорами?

Законом встановлені обмеження тільки на обсяги в ринку на добу наперед - обов’язковий продаж 10% обсягів електрики. Додатково на 5% цю межу має право підвищити регулятор. Решту, 85%, можна продавати за двосторонніми договорами. Скоріш за все регулятор скористається своїм правом, проте така частка, на мій погляд, одразу не буде досягнута зі стартом нового ринку, вона буде зростати поступово.

Великі підприємства, отримавши перед цим ліцензію постачальника електроенергії, можуть прийти до вас на аукціон?

Звісно. Їм для цього навіть не обов’язково отримувати ліцензію. Споживач є учасником ринку і якщо він захоче прийти в оптовий сегмент ринку, то повинен укласти договір про врегулювання небалансів з ОСП та і таким чином прийняти відповідальність за свої можливі небаланси.

Чи можлива ситуація, що Ви відмовитесь продавати постачальнику електроенергію по результатам електронних аукціонів?

Ні. Аукціон знеособлений. Ми не знаємо хто купує - бачимо лише обсяг і ціну. Тільки після завершення аукціону нам повідомляються данні покупця.

Чи може «Енергоатом» створити власну платформу для продажу?

Теоретично – може, але Порядком передбачено конкурс на відбір трьох майданчиків для продажу. Один основний та два резервних на випадок «форс-мажору».

Якщо ми створимо свою платформу - зникне ефект анонімності покупця

Так Ви будете все ж таки створювати власну платформу?

Навіщо? Ми не єдині, хто буде на електронному аукціоні. Якщо ми створимо свою платформу - зникне ефект анонімності покупця. По тій самій причині неможливо створити майданчик продажу на базі ОСП – НЕК «Укренерго». Вони дуже хотіли, але це не можливо. Відповідно до закону, «Укренерго» може купувати свої технологічні втрати по двостороннім контрактам. Таким чином, якщо буде їхня платформа - виникне конфлікт інтересів.

«Енергоатом» уклав контракт з чеською Sfera та, який саме продукт вона буде розробляти для компанії?

Це програмне забезпечення ETRM і CRM (Customer Relationship Management), що використовується енергетичними компаніями у всьому світі. ETRM – комплекс програм, який дозволяє упорядкувати процес торгівлі електроенергією на різних сегментах ринку. Управління портфелем, консолідація заявок, графіків, аналіз результатів, подання даних прямо з нашого програмного комплексу на зовнішні платформи та ін. CRM – комплекс для роздрібного ринку. Він має покривати ту частину бізнесу, яка відноситься до роздрібних продаж. Поки що, роздрібні продажі ми обмежили постачанням відокремленим підрозділам компанії для споживання на господарські потреби.

Це все програмне забезпечення, що необхідно для роботи?

Так, але ще є бізнес аналітика – BI на базі SAP. По цьому програмному комплексу вже теж відбулися торги. Він застосовуватиметься для аналізу та прогнозування ринку. Поки цього має вистачити.

Ви брали участь в тестових операціях на платформах «Укренерго» та «Енергоринку»?

Звісно. І продовжуємо це робити.

Чи є у «Енергоатома» зауваження до цих платформ?

Так, на наш погляд там не все ідеально і ми вже маємо ряд зауважень. Щодо «Укренерго», то це лише імітаційна платформа. Це не та сама платформа, яка фактично буде працювати в ринку. Сподіваюся, що реальна платформа «Укренерго» матиме весь необхідний функціонал і всі учасники ринку зможуть до 01.07.2019р достатньо попрацювати з нею. Для цього «Укренерго» має працювати в режимі цейтнот та отримувати зворотній зв'язок від учасників ринку.

У «Енергоринка» те ж саме, хіба ні?

У «Енергоринка» платформа розроблена компанією Sfera. Тобто це тестова версія вже остаточно обраного програмного комплексу, який буде працювати у новому ринку.

«Енергоринок» вже проводить тестові торги, і грубо кажучи, ціну вони формують «зі стелі», чи не так?

Проблема в тому, що коли імітаційна платформа була створена постало питання: «Як зобов’язати всі компанії прийти туди, як подавати щоденні заявки у повному обсязі з релевантними цінами». А ніяк. За перший місяць тестових операцій спостерігалося значне перевищення пропозиції над попитом. Загальний рівень заявок на купівлю електричної енергії навіть і пікові години рідко перевищував 5000 МВт.

Це означає, що деяка кількість постачальників взагалі не беруть участь у тестових операціях або обсяги по їх заявках на купівлю значно нижче їх реального споживання. Внаслідок цього ціна на ринку «на добу наперед» на цій платформі формується некоректно. Думаю, що варто було б прийняти певне адміністративне рішення щодо певних днів, коли всі мають вийти на імітаційних платформах з конкретними заявками.

Сьогодні, фактично, цю систему випробовують на певні екстремальні ситуації, щоб зрозуміти її можливості. Наприклад, подаються заявки по певним незрозумілим цінам і споглядають, чи відкине система цю заявку; чи зреагує система у випадку коли обсяг поданих заявок буде перевищувати обсяг можливої генерації; як відреагує система, коли заявка буде подана поза часовими рамками. Для всіх це нове і всі намагаються зрозуміти, як воно працює.

Проте, результати торгів на тестових платформах не можна вважати показовими орієнтирами майбутньої поведінки учасників ринку або будь-якими орієнтирами щодо майбутньої ціни ринку.

І все ж таки як ви оцінюєте результативність роботи цих платформ?

Попрацювавши мушу визнати, що все ще дуже «сире». Однак спільна робота та підвищення активності всіх учасників ринку в тестуванні і наданні зауважень, були б дуже корисними для запланованого старту. Це надало б можливість «Енергоринку» та НЕК «Укренерго» отримувати миттєвий фідбек для врахування помилок та дефектів при впровадженні реальної електронної платформи.

Однак, на сьогодні схоже, що дуже багато гравців ринку вважають, що їх це не стосуватиметься.

Підтримка альтернативної генерації, як все ж таки буде відбуватися механізм відшкодування різниці між «зеленим» тарифом та ринковою ціною?

Поки що, у прикінцевих положеннях ЗУ «Про ринок електроенергії» зазначено, що в перший рік існування ринку ці спецобов’язки, які мав би нести оператор системи передачі, буде покладено на «Енергоатом». Компенсація відбуватиметься за рахунок того, що «Гарантований покупець» розраховуватиме різницю між ціною електроенергії, що була продана на ринку «на добу наперед», та «зеленим» тарифом для усіх видів генерації. Далі до цієї різниці «Гарантований покупець» додаватиме суму витрат згідно з власним кошторисом і надсилатиме регулятору, який має затвердити розрахунки. «Гарантований покупець» продаватиме цю різницю по контракту з «Енергоатомом», як послугу зі стимулювання збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел.

Кошти від «Енергоатома» підуть напряму до «Гарантованого покупця»?

Так. Далі «Гарантований покупець» залишатиме собі частку на покриття кошторису, а все інше перераховуватиме «зеленій» генерації.

З якою періодичністю буде відбуватися ця фінансова операція?

Договір між «Енергоатомом» і «Гарантованим покупцем» буде діяти рік, а сам розрахунок буде відбуватися раз у місяць, адже «зелена» генерація має отримувати повну 100% оплату по результатах місяця.

Чи проводилась оцінка обсягу цієї компенсації?

Розрахунки виконувались, але складно на щось спиратися, адже зараз немає ринку «на добу наперед». Якщо брати за орієнтир ринкової ціни ОРЦ, по нашим розрахункам, в рік виходить близько 15 млрд грн без ПДВ. Але проблема у тому, що ця послуга, яку надаватиме «Гарантований покупець», є штучною і не містить економічної суті з огляду на її використання у діяльності оператора АЕС. Не кажучи про те, що така послуга взагалі відсутня в класифікаторі видів економічної діяльності та її оподаткування не врегульовано у Податковому кодексі. Фактично, відрахування по цій послузі становитимуть вдвічі більшу суму з урахуванням податків та сплати частини чистого прибутку.

Вартість небалансів, які буде створювати альтернативна генерація, виплачуватиме «Укренерго»?

«Гарантований покупець» нестиме відповідальність за їхні небаланси, а через нього, цю відповідальність нестиме той, хто компенсує послугу.

«Гарантований покупець» включить ці небаланси у рахунок для «Енергоатома»?

Так. У нього немає іншого джерела.

Тобто за небаланси заплатить «Енергоатом»?

Саме так. У «Гарантованого покупця» лише два джерела коштів: продаж електроенергії на ринку «на добу наперед» та компенсація. У перший рік існування ринку цю компенсацію буде надавати «Енергоатом», згодом – оператор системи передачі.

Як вплине на діяльність компанії виконання спеціальних обов’язків щодо постачання електроенергії населенню?

Частина електроенергії компанії буде продаватися за двосторонніми контрактами постачальникам універсальних послуг, які постачають населенню за тарифами, що регулюються НКРЕКП. Зараз відбувається обговорення механізму цього процесу. Остаточна схема, за якою має відбуватися виконання спецобов’язків поки що не розроблена. Розглядається декілька варіантів.

Пропорційне регулювання. Такий підхід дозволив би рівномірно розподілити навантаження, а не повісити все на одні плечі.

Наприклад, варіант, який пропонує регулятор - 100% відшкодування коштом «Енергоатома». Тобто шляхом купівлі знову ж таки штучної «послуги». Або є варіант, який на наш погляд є більш зваженим, - пропорційна участь не тільки «Енергоатома», але й інших учасників ринку, таких як «Укргідроенерго», оператора системи передачі та операторів систем розподілу.

У світі використовується практика забезпечення таких спецобов’язків за рахунок тарифів регульованих монополій - операторів мереж - через їх тарифи.

Отже, можливе пропорційне регулювання. Такий підхід дозволив би рівномірно розподілити навантаження, а не повісити все на одні плечі. На превеликий жаль, про виконання регулятором вимог п.3 прикінцевих положень Закону щодо обов’язку ліквідувати перехресне субсидування до початку дії нової моделі ринку НКРЕКП мови не веде.

Механізм компенсації постачання населенню буде відбуватися грошима чи обсягами електроенергії?

Розглядаються різні варіанти – і електроенергією, і грошима. Поки триває обговорення і коментувати ще зарано. Але ми впевнені, що це має бути виключно товарний відпуск. Тому, що суто грошова компенсація матиме ті ж недоліки штучної «послуги», що й у випадку з «Гарантованим покупцем».

Якщо запроваджувати пропорційну відповідальність, яку частину постачань для населення, на вашу думку, має забезпечити «Енергоатом»?

Варто було б взяти графік споживання електроенергії населенням, взяти його базову частину навантаження і, наприклад, покласти на «Енергоатом», а пікову частину – на «Укргідроенерго» та «Укренерго». Треба піти далі й відокремити населення в окремий клас споживачів, для якого зменшити складову тарифів на передачу та розподіл у кінцевому тарифі за рахунок інших класів споживачів.

Для цього регулятор має внести зміни до своєї постанови. Необхідне розуміння: якщо це політика держави на запит суспільства - то внесок має бути загальним, а не одноосібним.

У світі більш поширена пропорційна модель відповідальності?

Ні, у світі не використовується модель покладання спецобов’язків на гравців ринку, які працюють в конкурентному сегменті ринку. Нещодавно в Міненерго відбулась зустріч за участі представників польської енергетичної біржи. Я цікавився у польських колег, як такий механізм у них працює. Так от, у Польщі працює модель регулювання спецобов’язків через тарифи операторів мереж. Спецобов’язки не покладаються на учасників ринку, що працюють в конкурентному середовищі, в тому числі й на генерацію, адже це створює перекоси та порушує конкуренцію.

На стадії розробки закону Секретаріат Енергетичного співтовариства висловлювався проти створення таких перекосів на ринку: «Ви можете шукати певні механізми, але вони мають не порушувати конкуренцію в ринку».

Позиція компанії щодо вирішення питання заборгованості ДП «Енергоринок» перед «Енергоатомом», в тому числі за рахунок найбільш обговорюваного варіанту – списання боргів?

Найбільш логічним варіантом вважається докапіталізація компанії рішенням Уряду.

Зараз зареєстровано два законопроекти. Ми подавали свої пропозиції на стадії розробки цих документів, на жаль, вони не були враховані. Наша пропозиція була наступною: є пул боржників, державних підприємств, держшахти – найбільші неплатники, державний електропостачальник («РЕМ»), далі ДП «Енергоринок» і є ДП «НАЕК «Енергоатом». «Енергоринок» винен «Енергоатому» понад 12 млрд грн – це майже половина всіх боргів на ринку. «Енергоатом» для покриття дефіциту обігових коштів у зв’язку з недоотриманням грошей залучає кредити в державних банках, зокрема в «Ощадбанку». Сума таких кредитів приблизно відповідає сумі боргу «Енергоринку» перед «Енергоатомом». Якщо просто списати ці борги, ми отримуємо збиток та залишимося з кредиторською заборгованістю. Крім того, значно погіршиться структура капіталу компанії, що може вплинути на збільшення відсоткових ставок за ризик по банківських кредитних лініях, значний обсяг з яких надано міжнародними фінансовими установами.

Найбільш логічним варіантом вважається докапіталізація компанії рішенням Уряду через внесення в статутний фонд компанії облігацій внутрішньої державної позики. Така практика має широке застосування в Україні, в минулі роки Уряд докапіталізовував «Нафтогаз» на понад 100 млрд грн. Так само були докапіталізовані «Ощадбанк» і «Приватбанк». Всього в Україні на ринку обертається ОВДП на суму понад 700 млрд грн. Наші 12 млрд грн – капля у морі якщо порівнювати з докапіталізацією в інших галузях.

Отримавши ці облігації в статутний фонд, ми б отримали фінансовий інструмент для розрахунку з банками по кредиторській заборгованості. Після такої докапіталізації можна було б проводити списання за ланцюгом: державні шахти – ДП «РЕМ» - ДП «Енергоринок» - ДП «НАЕК «Енергоатом». Така схема врегулювання заборгованості є абсолютно логічною та не дозволила б зменшити власний капітал Компанії на суму збитків спричинених списанням боргів. Крім того, це дозволило б очистити заборгованість на ринку від найбільш неліквідної заборгованості у розмірі 12 з 30 млрд грн.

Що на це відповіли у міністерствах, і чи буде запропонований варіант розглядатись Кабміном?

На жаль, Міністерство фінансів висловлює абсолютно негнучку позицію, виступаючи проти пропозицій задіяти зобов’язання бюджету, незважаючи на те, що емісія ОВДП не потребує грошових виплат протягом певного періоду, а їх погашення взагалі відстрочене у часі на 5-7 років.

Останнім часом лунають заяви про можливе перенесення дати старту нового ринку, які, на вашу думку, фактори впливають на затримку процесу підготовки?

Найголовніші, це програмне забезпечення НЕК «Укренерго» та акти вторинного законодавства. Софт «Укренерго» має бути готовий на 100% - передпромислова експлуатація, тестування, усунення помилок… Всі гравці повинні мати достатній час навчитись працювати в реальному програмному забезпеченні, а не у симуляторі. «Укренерго» запевняє, що до 1 липня забезпечить достатню функціональність, але часу обмаль.

Акти вторинного законодавства мають підготувати НКРЕКП та Міненерговугілля?

Майже всі документи має затвердити НКРЕКП. Кабмін має зобов’язання прийняти порядок проведення електронних аукціонів.

Регулятор встигне прийняти необхідні документи до 1 липня?

До 1 липня – це вже запізно. Їх необхідно прийняти раніше. Така ситуація тягне за собою ряд невирішуваних питань: коли ми зможемо попрацювати з цими документами, коли маємо побудувати свої внутрішні процеси відповідно до цього документу? Нам вже зараз необхідно створити ланцюг передачі інформації між підрозділами компанії, необхідно налаштувати власне програмне забезпечення відповідно до вимог цих неіснуючих документів, необхідно провести розрахунки, а у деяких випадках взагалі впровадити певні технічні рішення… Часу вже не залишилось.

Тобто регулятор та інші органи влади не виконують зобов’язань щодо термінів прийняття актів вторинного законодавства? І хто у такій ситуації має зробити заяву, - що ринок неготовий?

Зобов’язання щодо термінів вже прострочені. Порядок проведення аукціонів мав бути прийнятий до 11 червня 2018 року. Нині цей документ й досі перебуває на стадії погодження, потім, протягом місяця після розміщення на сайті, він має пройти всі етапи обговорення. От і виходить, що запізнюємось на рік. Щодо заяв, то на мою думку, ініціативу мають проявити Міненерговугілля або регулятор. Але у будь-якому разі рішення приймати депутатам.

Чи є у «Енергоатома» бачення т.зв. цінового орієнтиру: якою має бути середня вартість реалізації електроенергії в різних сегментах ринку для забезпечення Компанії «живими» грошима?

У вересні НКРЕКП ініціювало обговорення якою має бути ціна електроенергії «Енергоатома» у другому півріччі. Вартість було оголошено на рівні 90,19 коп/кВт-год. І в своїх планах на друге півріччя ми будемо орієнтуватись на цю вартість.

Author: ExPro