UA
EN
RU
1 minute
Якщо газопровід "Північний потік-2" буде запущено, то це змінить карту газопостачання у Європу шляхом ліквідації України як основної країни транзиту газу та обходу більшості країн Центральної та Східної Європи. Це зробить Україну вразливою та надасть Кремлю новий шанс.
Джерело: 24 канал
"Північний потік-2" – політичний проєкт, спрямований на просування однієї з головних цілей Кремля: розширення геостратегічного впливу на Європу шляхом домінування на європейському енергетичному ринку.
Одна зі стратегічних цілей – створення безтранзитних газових систем в обхід транзитних країн. Це стосується не лише України, а й інших держав.
Вразлива Україна
Деякі українські експерти також поділяють думку про те, що Росія утримується від активних військових дій в Україні доти, поки зберігається транзит її газу в Європу через нашу територію, і, мовляв, припинення цього транзиту, яке пов'язують із запуском "Північного потоку-2", остаточно розв'яже агресору руки.
Голова правління Альянсу "Нова енергія України" Валерій Боровик зазначає, що правління Володимира Путіна в Росії показує крокову політику.
Він досить нахраписто, але досягає успіху крок за кроком. Фактично, коли буде добудовано "Північний потік-2", то серед росіян буде поширена думка: "Ми вжарили цих американців. Вони хотіли нас зупинити, але не так сталося як гадалося. Ми все зробили, переламали, за нас заступилася Німеччина й ми цього досягли", – каже експерт.
"І я не думаю, що будуть діяти якісь фактори в Кремлі, щоб не продовжувати військову агресію. Врешті-решт це вдарить по їхній економіці та політиці, а також по системі прийняття рішень у самій Європі", – додав він.
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко пояснює, що у випаду запуску "Північного потоку-2" Україна втрачатиме два мільярда доларів щорічно.
Також втрачається роль України як транзитної держави в Європі. Транзит російського газу через територію України, каже аналітик, є стримуючим фактором від російської агресії.
Коли Кремль транзитував і досі транзитує газ по території України, то це серйозно стримує його від агресивних дій. Україна стає більш вразливою до російського впливу та загроз, – каже аналітик.
"Також створюються негативні наслідки від того, що наша транспортна система була спроєктована, як загальна транзитна і розподільна система. Вона постачає газ для європейських та українських споживачів. Якщо не буде транзиту, то виникнуть проблеми з тиском в трубах", – нагадує він.
За словами Омельченка, у випадку запуску російського газопроводу, в Україні треба буде зробити апдейт всієї транспортної системи, що "потребує багато проєктуальної та технічної роботи, будівництва". Крім того, буде важко доставити цей газ споживачам в різні регіони України, бо не буде достатнього тиску в магістральних трубопроводах.
Росія шантажує Європу
Російський "Газпром", який забронював всі додаткові тверді транзитні потужності України на серпень, все ж відмовився купувати додаткову переривчасту транзитну потужність.
Голова "Оператора ГТС" Сергій Макогон вважає таку поведінку "Газпрому" шантажем Європи, адже близько 80% потужностей, які виставляються на аукціони – саме переривчасті. При цьому споживання газу в Європі зростає, а разом з тим зростають і ціни на газ. Макогон впевнений, що мета шантажу – "вибити" вигідні Росії умови запуску газопроводу "Північний потік-2". Зараз у "труби" можуть виникнути проблеми з сертифікацією в ЄС.
Такої ж думки нинішній голова правління компанії "Нафтогаз України" Юрій Вітренко. Він вважає, що Росія продовжує використовувати газ як геополітичну зброю проти України і Європейського Союзу.
Голова правління Альянсу "Нова енергія України" Валерій Боровик називає такі дії російського "Газпрому" грою. У Європі зараз є потреба в газі через високі аномальні температури у спеку. Люди використовують кондиціонери, а для виробництва електроенергії потрібне блакитне паливо. Тому, фактично, ціни на газ у ЄС ростуть.
Тому в цей час "Газпром" не використовує додаткові можливості по постачанню газу. Я думаю, що це свого роду гра для того, щоб пришвидшити добудову "Північного потоку-2" та ввести його в експлуатацію, – заявив Боровик.
І додає: "А також сказати Європі: "Ось, дивіться. Без нашого газу у вас будуть проблеми. Це вже прямий доказ використання енергоносіїв, як зброї, що хотів би уникнути Байден при підписанні угоди з Меркель. Те саме говорила й канцлерка Німеччини".
Голова правління Альянсу "Нова енергія України" Валерій Боровик / Фото – фейсбук Валерія Боровика
"Качай або плати"
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко наголошує, що Російська Федерація не має права розірвати угоду з Україною до 2024 року. Адже в документі прописана умова: "Качай або плати". Тобто, якщо Москва розірве, то Україна може звернутися в суд і відсудити гроші, не транспортуючи газ.
Ця угода буде діяти до 2024 року. Після цього треба буде укладати нову угоду. Це вже буде складніше, бо після "Північного потоку-2" такої потреби не буде, – пояснює Омельченко.
За його словами, є певні опції, які треба розглядати. "Українська газотранспортна система після 2024 року і навіть раніше, коли буде добудований газопровід, може виконувати роль балансуючої системи для енергозабезпечення Європи. Це також дуже важлива функція", – зазначає експерт.
Позиція Росії
Голова правління російського "Газпрому" Олексій Міллер заявив, що й після добудови і введення в експлуатацію нового газогону "Північний потік-2", що має постачати російський газ у Німеччину і далі в Європу дном Балтійського моря, в обхід України, і після 2024 року, коли збігає чинність нинішнього контракту на транзит російського газу до Європи через газотранспортну систему України його компанія готова й далі транспортувати газ до Європи через Україну. Однак, вже за новими контрактами, "виходячи з економічної доцільності і технічного стану української ГТС", "на ринкових умовах і за ринковими цінами".
Головні лобісти у Європі
Головними лобістами "Північного потоку-2" у Європі є Австрія та Німеччина. Російський "Газпром", німецька Wintershall, австрійська Omv, обстоюючи будівництво газогону, акцентували на зростанні енергетичних потреб Європи. Зокрема, через падіння видобутку палива у Нідерландах та на шельфі Північного моря.
Церемонія відкриття, де були підписані протоколи про "Північний потік-2", 8 листопада 2011 / Фото – Wikimedia
Однак, нині в Європі споживання газу скорочуються швидше, ніж його видобуток. Німеччина, зокрема, зацікавлена в тому, що "Північний потік-2" значно збільшить її роль як транзитера російського газу. За підрахунками аналітиків, газопровід підвищить здатність Берліна транспортувати газ до 12 мільярдів кубометрів на рік.
З іншого боку, транзитні потоки з Польщі до Німеччини через газогін "Ямал-Європа" зменшаться на 17 мільярдів кубометрів на рік. Так само, експерти Атлантичної Ради прогнозують, що будівництво "Північного-потоку-2" може негативно позначитися на обсягах імпорту американського зрідженого природного газу у країни Європи.
У разі введення в експлуатацію газопроводу Берлін отримає статус "енергетичного хабу". Це дасть Німеччині можливість стати центром для прокачування та зберігання газу РФ, а також його подальшого розподілу до країн Західної Європи.
Альянс Росії та Німеччини – загроза
"Північний потік-2" є додатковим інструментом гібридного проникнення Росії на енергетичний ринок ЄС, щоб забезпечити домінуюче становище і монополію на постачання газу до Європи зі Сходу.
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко каже, що неформальний німецько-російский альянс у Європі послабить позицію США.
Це порушує паритет та баланс інтересів у Європі. Це першочергово створює небезпеку для країн Центральної та Східної Європи. Всі добре пам’ятають уроки історії, коли Росія та Німеччина створюють альянси, до чого вони призводять. І це не в інтересах тих же США, бо їхні інтереси будуть витіснені з європейського континенту, – каже експерт.
Натомість у Сенаті США називають "хибною" стратегію президента Джо Байдена стосовно часткових санкцій проти російського газопроводу "Північний потік-2" та закликають негайно зупинити цей проєкт. Група сенаторів ініціювали новий законопроєкт, що передбачає скасування винятків у санкціях проти учасників будівництва газопроводу.
Рішення ще не прийнято. Це була лише заява, угоди між США та Німеччиною не підписано. Це ринкова угода непрямої дії. Є ще Конгрес, Сенат, європейські партнери, які сьогодні активізувалися. Тому, потрібно боротися до кінця. Шанси є і вони не малі. Адміністрація Байдена не все вирішує, – пояснює Володимир Омельченко.
Аналітик також наголошує на виборах до Держдуми, які відбудуться у Російської Федерації восени 2021 року. За його словами, вони будуть не демократичними. Ймовірне переслідування нових сил опонентів та "не адекватні російські дії на міжнародній арені" можуть вплинути на запуск газопроводу.
Обіцянки Україні
США і Німеччина після досягнення домовленостей про умови завершення будівництва газопроводу "Північний потік-2" опублікували 21 липня спільну заяву, яка містить обіцянки Україні. Документ має назву "Спільна заява США і Німеччини на підтримку України, європейської енергетичної безпеки і наших кліматичних цілей".
У заяві вказано: "Якщо Росія спробує використовувати енергоносії як зброю або вчинить подальші агресивні дії проти України, Німеччина буде діяти на національному рівні і закликати Європейський Союз до ухвалення ефективних заходів...".
Насправді Німеччина не хоче відповідальності й буде перекладати її на ЄС. Про це йдеться у статті Bloomberg.
Голова правління Альянсу "Нова енергія України" Валерій Боровик наголошує, що ця спільна заява поки нічого не означає.
Поки що це слова, які можуть не виконуватися. Ми бачимо, що при підписанні президентами великих держав, наприклад, Будапештського меморандуму не призводить до його безумовного виконання, не кажучи вже про такі угоди, які, фактично, є загальними, – зазначає експерт.
І додає: "Там не говориться напряму, що Німеччина буде робити якісь дії. Вона, ймовірно, буде це робити, а, ймовірно, ні. Там немає зобов’язуючих формулювань. Тобто, це все дано на відкуп Уряду Німеччини, який буде сприяти тому, щоб через Україну не менше десяти років транспортувався відповідний обсяг газу".
Аналітик зазначає, що ця заява може бути "певною грою з боку американської адміністрації на період, поки при владі Німеччини ще не надовго знаходитиметься чинний канцлер".
Скоро в Німеччині вибори. Будемо мати надію, що там прийдуть "Зелені" з іншими підходами до енергетичної й безпекової політики. Тому, можливо, це на певний період дасть змогу налагодити відносини між США та Німеччиною, – наголошує Боровик.
За словами експерта, адміністрація США могла неформально домовитися на тому, щоб Німеччина сприяла заходу на європейський ринок американського скрапленого газу.
Так, вони проклали собі можливість на скрапленому газі, вже побудовані кілька терміналів. Зокрема, у Литві та Польщі. Будуть будуватися ще. Можливо, це один із пунктів домовленостей, який не фігурує в тому, що Німеччина буде сприяти заходу і купівлі на ринку скрапленого американського газу. Як то кажуть, своя сорочка ближче до тіла, – каже Боровик.
"Епоха Меркель" завершується
В Німеччині восени 2021 року пройдуть парламентські вибори. Ангела Меркель, яка очолює німецький уряд з 2005 року, оголосила, що не буде балотуватися на наступний термін. Керівний блок ХДС/ХСС, що 16 років поспіль керує країною та багаторічний коаліційний партнер СДПН (Соціал-демократична партія Німеччини) можуть витіснити "Зелені". Останні вперше за свою 40-річну історію висунули власного кандидата у канцлери – Анналену Бербок.
Для України особливо важливо, що "Зелені" – єдина партія Німеччини, що категорично виступає проти будівництва "Північного потоку-2".
Від "Північного потоку-2" виграє тільки система Путіна… Прихильність до "Північного потоку-2" має серйозні наслідки: будівництво ображає наших європейських партнерів, дестабілізує Україну і підриває чіткий курс щодо Росії на рівні ЄС, – заявила Бербок після вироку Навальному, закликавши уряд зупинити проєкт.
Труби, складені для зберігання біля північно-німецького порту Мукран на острові Рюген. Німеччина, 28 лютого 2018 року / Фото Axel Schmidt/Nord Stream 2
Новий Уряд в Німеччині: що може змінитися?
- Керівний блок ХДС/ХСС може і буде претендувати на перше місце на виборах. Однак, наступний Уряд Німеччини буде мати дещо інший вигляд, ніж сьогодні. Сьогодні в Німеччині діє Уряд так званої великої коаліції, до якої входять християнські демократи та соціал-демократи. Найбільшими лобістами “Північного потоку-2” є соціал-демократи.
- ХДС рахується з інтересами вітчизняного бізнесу, який також підтримує цей проєкт. Таким чином, можна говорити про певну гармонію коаліційних партнерів у питанні до “Північного потоку-2”.
- У січні 2021 року німецькі регіональні політики федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія через втрати компаній від американських санкцій навіть створили фонд, щоб добудувати газопровід. Саме в цьому регіоні на півночі Німеччини розташована берегова інфраструктура газогону. Фонд повинен швидко і про запас закупити обладнання та матеріали, необхідні для завершення будівництва, а також передавати їх на будівництво, тим самим виводячи з-під загрози санкцій фірм-постачальників і підрядників. Коли до нового Уряду Німеччини увійдуть “Зелені”, то прийдеться узгоджувати коаліційні наміри.
Допомога "Зелених"
Валерій Боровик каже, що заяви німецьких “Зелених” є досить перспективними для України. Керівництво цієї партії кілька днів було в Україні та зустрічалося з високопосадовцями. В тому числі, вони обговорювали підтримку в енергетичному секторі.
За його словами, Україна має вибудовувати з "Зеленими" такі відносини, щоб "ми не були тими, хто завжди щось просить". Україна, каже експерт, має донести, що вплив російського капіталу енергоресурсів на німецьку політику – шкідливий і для самої Німеччини.
"Зелені" виступають за те, щоб обмежити вплив Москви та використання нею енергоносіїв та нових газопроводів для впливу на європейську та німецьку політику, зокрема. Але потрібно розуміти, що після виборів у Німеччині буде не одноосібне правління, а коаліція, – додав аналітик.
Які загрози в газпроводі вбачають "Зелені"?
Радниця фракції "Зелених" Німецького Бундестагу Марія Владімірова каже, що представники партії "Зелених" багаторазово висловлювались про негативні наслідки "Північного потоку-2" як для Німечинни, її партнерів в та поза ЄС, особливо України.
Німецька партія наполягає на зупиненні запуску газопроводу з двох основних причин: кліматичних та політичних.
- По-перше, газ належить до невідновлювальних видів палива, а значить, подальші стратегічні інвестиції в подібні джерела енергії заперечують кліматичну агенду чи щонайменше уповільнюють шлях ЄС та Німечинни до кліматичної нейтральності до 2050 року;
- По-друге, "Зелені" вбачають в "Північному потоці-2" загрозу для європейского енергетичного суверенітету. Проєкт газопроводу є не тільки шкідливим з точки зору кліматичної та енергетичної політики, а й геостратегічно, особливо з огляду на російську агресію в Україні, але також посилення репресій в самій Росії – і тому його слід припинити;
- По-третє, є підстави стверджувати, що турбопровід може бути використаний для розміщення обладнання для військової розвідки РФ, що загострюватиме безпекову ситуацію в Балтіському регіоні для країн НАТО та її нейтральних партнерів. В партії "Зелених" є розуміння, що російський газ фінансує агресивні амбіції Кремля.
Радниця фракції "Зелених" Німецького Бундестагу Марія Владімірова / Фото – фейсбук Марії Владімірової
Вимога зупинення "Північного потоку-2" лягла в основоположні цілі передвиборчої програми партії. Відтак, можна очікувати, що на майбутніх коаліційних перемовинах – за умови участі "Зелених" – ця тема стане однією з основних чинників впливу на формування парламентської більшості та Уряду, – пояснює Марія Владімірова.
Радниця фракції "Зелених" каже, що з точки зору стороннього спостерігача, компроміс США та Німечинни означає фактичне завершення будівництва газогону. Уряд Німеччини заявляє, що використає всі наявні засоби впливу, щоб продовжити транзит газу через Україну до десяти років.
Німеччина сплатить щонайменше 175 мільйонів доларів США у "зелений фонд" для сприяння переходу до відновлювальної енергії та посилення енергитичної безпеки в Україні. Очікується, що цей фонд зросте принаймні до одного мільярда доларів США, у тому числі за рахунок капіталу приватного сектора.
З точки зору уряду Меркель, основні елементи компромісного пакету очевидні: інтеграція України до європейського енергетичного ринку та залучення країни до переходу на зелені енергоносії, наприклад, водень як партнерської країни у EU Green Deal, – каже Марія Владімірова.
Втім, досі є скепсис щодо реального майбутнього цього білатерального компромісу, який по суті виключив ЄС та інших трансатлантичних партнерів, зокрема, східноєвропейські балтійські держави як то Литва чи Польща – з перемовин. "Щодо завершення газогону, залишається відкритими питання щодо застосування Газової директиви Євросоюзу зі змінами від 2019 року отримання дозволу та технічна сертифікація", – додає експертка.
Сертифікація труби
Акціонерне товариство "Північного потоку -2" подало заявку до сертифікації в Німеччині у червні 2021 року. Згідно з німецьким законодавством, відповідальне "Федеральне агентство з мереж" має час до початку жовтня поточного року для оцінки та прийняття рішення, і подальшого подання його на погодження у агенції ЄС – процес може тривати до лютого 2022 року.
Лише після цього, орган нагляду за енергетикою землі Мекленбург – Передня Померанія повинен затвердити введення газопроводу в експлуатацію. Крім того, має відбутись технічна сертифікація.
Найважливіше відкрите питання стосується потоків газу на ділянці, який проходить через прибережні води Німеччини і до якого має застосовуватися змінена "Газова директиви Євросоюзу" з розділенням осіб транспортера та газовибобувача та доступом до газогону третіх сторін, – пояснює радниця фракції "Зелених".
Важко передбачити, коли і скільки буде подаватися газ та за яких (попередніх) умов, зазначає вона.
Однак, за словами Марії Владімірової, з огляду на результати виборів в Німеччині, залишаються відкритими можливості введеня політичного мораторію на проєкт – так і ричаги впливу під час процесу остаточної сертифікаціїз боку ЄС, що не дозволить розпочати роботу труби.
Глава "Нафтогазу України" Юрій Вітренко заявив, що "Україна докладе зусиль до того, аби завадити його сертифікації". Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко зазначає, що сертифікувати російський газопровід чи ні будуть відповідні кампанії.
На сьогодні американські санкції, які були введені законом США наприкінці 2019-го року щодо сертифікаційних компаній продожують діяти, їх ніхто не скасовував. Вони остерігатимуться робити таку сертифікацію, – пояснює аналітик.
За його словами, важко пояснити, як поводитиметься адміністрація: чи буде вона імплементувати цей закон чи ні. "В Конгресі багато хто не задоволений заявою по угоді з Німеччиною щодо "Північного потоку-2". Але в інтересах України – заблокувати цей проєкт, в тому числі й через сертифікацію", – додав Володимир Омельченко.
Автор: Аліна Туришин