Максим Дмитрук: «В комерційному сегменті поставки електроенергії, 90% контрактів прив’язані до ціни РДН»

На ринку електроенергії активно обговорюються питання падіння цін у травні, ініціатива Міненерго змусити укладати всі двосторонні договори лише через біржу, необхідність розвитку індикативу на основі цін на ринку довгострокових контрактів. Про ці питання, а також про переваги транзиту електроенергії, обмеженні можливості для трейдингу та організацію позабіржогово сегменту ринку двосторонніх договорів, в інтерв’ю агентству ExPro розповів директор компанії «ТАС Енергія країни» Максим Дмитрук.
 

Джерело: ExPro Consulting

Ви розпочали роботу з відкриттям нового ринку електроенергії у липні 2019 р?

Взагалі, компанія була створена у 2017р та спеціалізувалась на постачанні природнього газу, але ми швидко зорієнтувалися і зрозуміли, що для таких компаній, як наша повинні бути два продукти - і газ, і електроенергія. Тоді ми зможемо бути конкурентні як трейдер та як постачальник для кінцевого споживача, оскільки в нас є 2 два продукти, ми зможемо запропонувати клієнту цікавішу пропозицію. Якщо в тебе буде менший заробіток по газу, ти можеш компенсувати це електроенергією, або навпаки, по газу ти заробляєш більше, а по електроенергії менше, але ти надаєш клієнту комплексну послугу, і йому зручно працювати з одним постачальником - це зручність і для бухгалтерії, і, якщо ти - прозорий постачальник для свого клієнта, він впевнений, що в нього завжди ринкова, справедлива ціна на енергоресурс. Тому, в 2019р ми спробували попрацювати в новому ринку, та з перших місяців почали займатись постачанням електроенергії кінцевим споживачам.

На сьогоднішній день, компанія займається більше поставкою для споживачів, чи перепродажем / трейдингом електроенергії?

Якщо подивитись на наше портфоліо, то все ж таки, ми займаємось постачанням кінцевим споживачам. Доля трейдингу в нашому портфелі досить невелика, в силу того, що ринок досить зарегульований і в ньому не присутні всі інструменти, які дозволяють нормально займатись трейдингом. Тому, наш фокус на даний момент – це кінцеві споживачі.

Про які інструменти ви згадали? Інші продукти або майданчики?

Не зовсім майданчики, а скоріше державне регулювання тих, чи інших сегментів ринку. Всі ви знаєте, які були прийняті законодавчі акти в частині обмежень імпорту електроенергії, що стосується східних напрямків (з Росії та Білорусі в ОЕС України – ред.), і відповідно обмеження НЕК «Укренерго». Побудувати якусь стратегію з тими обмеженнями, які є на сьогоднішній день, досить складно. Адже ти купуєш перетин, ти собі плануєш графік, домовляєшся зі своїми партнерами, а «Укренерго» може обмежувати цей перетин, в залежності від того, як він вважає за потрібне. Це не дозволяє ефективно працювати трейдерам. Плюс відсутність саме поняття транзит не дозволяє нам ефективно використовувати усі трейдингові можливості. Неодноразово ці питання піднімалися, в т.ч. і перед міністерством, але на жаль, так і не розглянуті.

Транзит повинен бути звідки і куди?

Наприклад, зі Словаччини в Угорщину, з Білорусі в Молдову. Напрямків транзиту достатньо багато. Відсутність транзиту для України це фінансові втрати, в першу чергу для «Укренерго». Ефективність цього бізнесу втрачається, оскільки транзит – це один вид бізнесу, який був раніше і працював ефективно.

Якщо ми хочемо, щоб ми інтегрувались з європейським співтовариством, то наш регулятор, повинен максимально спрощувати всі процедури імпорту/експорту або транзиту. Якщо наші перетини не дозволяють, або якщо «Укренерго» каже, що у нас сьогодні профіцит в енергосистемі і обмежує мій перетин в частині імпорту з Білорусі, то я кажу, що хочу експортувати цю електроенергію у Молдову. Якщо дивитися з точки зору заробітку, ми б просто заплатили за перетин, нас би пропустили з цією електроенергією, ми б її не продавали на внутрішньому ринку, не понижаючи таким чином ціни, не порушуючи баланс е/е в державі.

Раніше це працювало досить ефективно, чому зараз блокується, не зрозуміло.

У нас є генерація, яка все зробить, щоб транзиту не було, щоб експортувати свою електроенергію…

Якщо ми говоримо про ринок, то він має бути відкритий, ми не повинні підлаштовуватись під нашу генерацію. Наша генерація, повинна думати, як піднімати свою ефективність модернізувати свої потужності, і при цьому бути конкурентною й на інших ринках.

Якщо в них такої можливості немає, а все обладнання віком 50-60 років, ніхто туди нічого не інвестує, а просто знімають прибутки з продажу електроенергії кінцевим споживачам. Це напевно не зовсім чесно, по відношенню до споживачів електроенергії.

Коли ми говоримо про генерацію, ми говоримо тільки про частину українського бізнесу, при цьому, ми забуваємо, що у нас є велика кількість підприємств-споживачів е/е. Для них, за великим рахунком, кожна зайва витрачена копійка на електроенергію погіршує математику і збільшує собівартість кінцевої продукції.

Відповідно, коли є альтернатива і наш бізнес може купити цю електроенергію, наприклад, імпортуючи з будь-якого напрямку (це може бути Білорусь, або з якоїсь європейської країни), але безперебійно можуть це робити, – це буде піднімати ефективність та конкурентність бізнесу. А якщо таким чином можна підтримати експортно-орієнтований бізнес, то це буде ще краще для держави. Тому, ми повинні зважати на баланс в середині держави. Якщо в мене є альтернатива як у кінцевого споживача, придбати імпортну е/е дешевше ніж в української генерації, то наша генерація повинна або зменшувати частку прибутку, або почати працювати ефективніше, щоб забезпечити мою потребу, в тій ціні, яка мене цікавить.

Також відсутні довгі продукти на електроенергію. Відхід від індикативу РДН – це правильна ідея. Ми підтримуємо те, що не може бути індикативом РДН, волатильність якого сягає 50%, а інколи й 100%. Ми бачили травень, коли ціни були достатньо низькими. Я розумію нашу генерацію, яка несла збитки. Сьогодні ніхто не пропонує довгі річні контракти, які б можна було б перекупити і запропонувати кінцевому споживачу. Тому, на сьогоднішній день, немає альтернативи РДН, допоки генерація, особливо державна, не буде виходити з довгими продуктами.

Для держави, це було б дуже вигідно і ефективно продавати електроенергію довгими контрактами (річними). Це також було б максимально вигідно для кінцевих споживачів. Вони б могли відразу прораховувати собівартість свого продукту. У травні вони, наприклад, заощадили на енергоресурсах, а у лютому - були величезні перевитрати по даному показнику. Тому, я вважаю, що ми все ж таки повинні відходити від РДН, для цього ринок повинен пропонувати довгострокові продукти, особливо «Енергоатом», «Центренерго», які чітко можуть планувати свою генерацію на рік і більше.

Де, на вашу думку, ці продукти повинні пропонуватись? На УЕБ, на «Операторі ринку», на вільному ринку?

Для мене не принципово, де можуть пропонуватися такі продукти. І одна платформа, й інша – робочі. Наскільки ці майданчики є прозорими, це вже питання до регулятора. Навіть, якщо компанії вийдуть на УЕБ, або вийдуть на закритий аукціон «Оператора ринку», відповідно вони зможуть там реалізувати ці продукти. Головне, щоб з’явився продукт. Інших майданчиків, де його продавати – немає.

Коли довгі контракти зможуть пропонувати «Гарпок», «Енергоатом» та інші, тоді напевно, з’являться і бажаючі купувати ці продукти, і банки, які зможуть це фінансувати в т.ч. кінцевих споживачів на купівлю е/е, чи отримати банківські гарантії, щоб усі в ланцюжку поставки, були впевнені в тому, що кінцевий споживач не відмовиться від купівлі е/е.

Яка ваша думку, щодо планів Міністерства енергетики заборонити позабіржовий ринок та зобов’язати усіх учасників укладати договори виключно через біржу?

Частково, я можу з цим погодитись, оскільки сьогодні ринок перекошується, коли генерація може продавати електричну енергію афілійованим до них структурам, з відповідним дисконтом до РДН. Це відповідно буде викривляти реальну конкуренцію на ринку.

Якщо в мене є генерація, я можу продати своєму трейдеру е/е з дисконтом 2%, при цьому, якщо в інших відсутня така можливість, вони підуть на РДН і куплять там її без знижки. Така практика призведе до того, що приватні трейдери, в яких відсутня можливість купувати електроенергію в своєї генерації, не зможуть конкурувати і підуть з ринку. В результаті ми отримаємо кілька компаній, що будуть постачати електричну енергію всім українським споживачам. При цьому, там вже не буде ніякого «РДН мінус», там буде достатньо висока маржа, і буде відсутня будь-яка альтернатива і конкуренція.

Тому, ініціатива, щоб вся генерація, в т.ч. приватна, продавала на якомусь майданчику – доречна. Цей майданчик має бути центральним контрагентом, який буде відповідати за поставку. Він повинен буде провести комплаєнс, перевірити фінансовий стан цих компаній, отримати від них фінансове забезпечення, або банківську гарантію виконання зобов’язань.

На ринку довгих контрактів компанії будуть конкурувати фінансовими можливостями

Тоді ми будемо приходити і купувати лоти, нам навіть не цікаво буде, в кого ми купуємо цю е/е. В такому разі, всі учасники будуть конкурувати і будуть у рівних умовах. Це вже буде, так би мовити - фінансовий ринок, якщо в тебе є фінанси, і ти зможеш їх залучити, потім придбати цю електроенергію і поставити кінцевому споживачу. Тоді буде конкуренція, сервіс, а не як сьогодні, торгівля дисконтом від РДН.

Ви згадали про функцію центрального контрагента, але вона ще не застосована у нинішній моделі ринку, на нинішніх біржах. Біржа зараз не гарантує, що з вами фінансово розрахуються ваші покупці… Крім того, за ініціативою Міненерго, трейдери також не зможуть торгувати між собою. А по-третє, ті компанії, що володіють генерацією, вони на те нею і володіють, щоб продавати своїм контрагентам дешевше, ніж інші.

Почну з останнього, бізнес генерації та бізнес постачання – це дві різні справи. При конкуренції, доступ до ресурсу у всіх однаковий. Якщо це не так, і при цьому ми закриваємо імпорт, це наштовхує на думку, що блокування імпорту – було кимось пролобійовано, для того, щоб приватні трейдери пішли з цього ринку, адже в них немає можливості купити е/е з певним дисконтом, як у афілійованих з генерацією компаній.

Тому, якщо буде рішення, що вся генерація буде торгувати через біржу, вона нічого не втратить, адже і афілійовані компанії, і звичайні трейдери будуть купувати в неї вже через біржу, але з ринку піде демпінг який вбиває інших приватних трейдерів, які зможуть запропонувати крім постачання – сервіс і якість послуг.

В частині генерації ваша думка зрозуміла, а який ваш погляд, щодо укладання угод виключно через біржу в тому числі і для трейдерів, таких як ви, наприклад? Виходить, що сегмент OTC повністю для вас зникне…

Така конкуренція може бути присутня і на цій площадці. Як ми домовляємось, коли купуємо чи продаємо електричну енергію з OTC - є кілька постачальників цієї електроенергії, ми до них приходимо і кажемо: «Я хочу придбати певний обсяг е/е за 1300 грн/МВт-год». Потім я дзвоню до іншого трейдера та кажу: «В мене вже є обсяги за 1300 грн/МВт-год, продай мені за 1290 або 1270 грн/МВт-год». От таким чином працює ОТС в Україні.

Якщо це все буде на біржі і постачальники будуть пропонувати мені кращі умови, то для мене як для покупця нічого не зміниться. При цьому, це все відбувається прозоро. Тут вже гравці будуть конкурувати умовами оплати і фінансовим забезпеченням. Так, великі гравці, які володіють величезним ресурсом, вони і на цих майданчиках якимось певним чином зможуть отримувати для себе кращі пропозиції, неважливо як це буде влаштовано. Але це хоча б зрівнює умови усіх учасників, які купують або продають е/е.

Плюс, можливо, це вирішить ситуацію з так званою торгівлею «повітрям». Хоча я не згоден, що в ринку електроенергії можна продавати «повітря», адже завжди є коло, і ця електрична енергія все одно буде поставлена, просто дивлячись через який сегмент ринку - чи то через балансуючий ринок, чи через ринок двосторонніх договорів.

Як на мене, треба глибше дивитись на цю ініціативу, подивитися колегіально трейдерам, НКРЕКП, великим учасникам цього ринку, які є ризики, відкрито проговорити ці ризики під час обговорень, прийняти виважене рішення. Я бачу певні плюси цього рішення, але сказати, що воно ідеальне, також не можу.

Якщо такий механізм продажу зробити спочатку для генерації, а трейдерам залишити можливість укладати договори між собою?

Якраз я вів мову про те, що трейдери продають вже електричну енергію, яка була куплена у генерації, а якраз уся генерація повинна торгувати через біржу.

Сегмент OTC між трейдерами треба залишити

Якщо я великий трейдер, і я не хочу займатись постачанням кінцевому споживачу, і при цьому у мене є великий фінресурс, то я можу просто купити е/е на цій біржі, де буде продавати генерація, виставити вам фінансове плече у вигляді електроенергії, а ви отримаєте кошти у ваших споживачів і розрахуєтесь зі мною. Цей інструмент, як мене, ідеальний.

Якщо все-таки, вас як трейдера, законом зобов'яжуть продавати виключно через біржу?

Задача трейдерів заробляти гроші, відповідно, якщо мені скажуть: «Ти мусиш продати на біржі», відповідно, я скажу своєму контрагенту: «Йди друже на біржу, там я виставлю свій лот і ти зможеш придбати цю електроенергію». Але якщо в цей момент, прийде інший покупець, який буде готовий заплатити мені більше, то я, як продавець, тільки виграю від цього. Який для мене буде ризик?

Це може повбивати схеми договірних угод на ринку, їх стане менше. Якщо там буде нормальна заявка, то фактично від цього будь-який продавець тільки виграє. Проте, я вважаю, якщо генерацію виключити з ланцюжка продажів, то сегмент OTC між трейдерами треба залишити тому, що угоди будуть проходити швидше без біржі.

Якщо адміністративно усіх змусити торгувати через біржу, це буде на користь останньої, адже комісію на біржі ніхто не відміняв, біржа отримає значні прибутки завдяки одному рішенню Міненерго.

Тоді, треба відмінити рішення, що є лише одна біржа яка може це проводити (УЕБ). Зробити аналіз усіх бірж, які можуть продавати електричну енергію. Щоб це не була лише одна платформа, адже буде те про, що ви сказали. Якщо таких бірж буде кілька, то ці біржі будуть конкурувати між собою, і ця комісія буде в рамках розумної ставки, яка не буде нести суттєвого навантаження на трейдерів.

На яких сегментах ринку формується портфель вашої компанії?

Більша частина електроенергії яку ми купуємо – це двосторонні договори. Частково ми можемо докуповувати обсяги на РДН і ВДР, якщо в цьому є потреба.

Про імпорт електроенергії ви вже зазначили…

Так, я вважаю, що це чисто політичне рішення. Але і до прийняття цього рішення в «Укренерго» були усі важелі, які дозволяли обмежити цей імпорт. Якщо в країні був профіцит, «Укренерго» обмежував трейдерів в певні години або взагалі обнуляв їхні заявки на імпорт, і з цим всі нормально справлялись.

Я вважаю, що альтернатива повинна бути завжди, щоб ми мали можливість у будь-яку годину для безпеки держави, імпортувати електричну енергію. Якщо у нас буде такий дефіцит, як у минулому році, і рішення про відкриття імпорту буде прийматись швидко і ми відповідно зможемо уникнути віялових відключень – окей, питань немає. Якщо будемо відключати цілі міста від е/е, бо станеться якась критична ситуація, тоді час покаже, чи було це рішення правильним. Я вважаю, що ринок повинен бути вільний. Тобто, один напрямок – Білорусь, як мінімум можна було залишити у якості альтернативи українській генерації.

Ви ще згадали про транзит електричної енергії, коли це було?

Так була така опція, але на сьогоднішній момент вона відсутня. Якщо в країні є профіцит і ти хочеш використати заявку на імпорт, тобі її просто можуть обмежити. Якщо, ти показуєш заявку на експорт, не факт, що той обсяг який ти законтрактував, ти зможеш про імпортувати, і можливо частину свого експорту тобі доведеться докуповувати в Україні. А це може псувати математику та твої домовленості з нерезидентом, який в тебе купує цю електричну енергію. Тому транзит, якраз і дозволяє використати мережі «Укренерго», заплатити їм за це, і при цьому, ніяким чином не впливати на баланс електроенергії в середині країни.

Коли ми говоримо, що ми збираємось інтегруватись в ENTSO-E, там ніхто не дозволить когось обмежувати, там вільно перетікають потоки в залежності від того, заплатив ти за перетин, чи не заплатив. Весь бізнес буде побудований на перетинах, якщо є перетин, і ти можеш вільно його придбати і відповідно продати. Подивіться на від’ємні ціни, ніхто там не переписує кожного разу правила ринку, через те що в Європі сталась від’ємна ціна. Якщо не вигідно генерувати е/е, зупиняйся та не працюй, якщо вигідно - навпаки.

А в нас коли трапляється ціна на РДН — 400 грн/МВт-год, починають «плакати», що ціна нижче собівартості на рівні 900 грн/МВт-год. Ну тоді зупиніться та не виробляйте, чого ви жалієтесь?

Але ця генерація необхідна для балансування.

Якщо тобі «Укренерго» (при тому, що є профіцит) дає вказівку виробляти електричну енергію, ви ж розумієте, що це просто якийсь абсурд. Якщо є профіцит то станція просто стоїть у «резервному» режимі, готова дати потужність в той момент, коли не вистачає електричної енергії.

НКРЕКП повинна була б обмежити обсяг перетину, який можна отримати в одні руки, на кордоні з Бурштинським островом

Що ви можете сказати про «Острів Бурштинської ТЕС», ви там займаєтесь експортом/імпортом?

Намагаємось, там трошки інша ситуація. Враховуючи, що там є гравці з великим фінансовим ресурсом, які можуть одразу 80-90% перетину викуповувати для імпорту чи для експорту, я вважаю, що НКРЕКП повинна була б обмежити обсяг перетину, який можна отримати в одні руки. Таким чином, можна було б забезпечити більшу конкуренцію. В іншому випадку, якщо ти контролюєш генерацію та контролюєш мережі, відповідно, ти єдиний учасник, який приймає участь у цьому процесі. Так не повинно бути, в цій торговій зоні, там також потрібно наводити порядок.

Чому компанія припинила продавати електроенергію на УЕБ ще в 2020р?

Якщо не має можливості де дешевше придбати електричну енергію, то відповідно не має чого продавати. І як я вже зазначав, ми сконцентровані в сегменті постачання кінцевим споживачам. Відповідно ми і не перепродаємо на УЕБ. Ми просто приходимо, купуємо та постачаємо кінцевим споживачам. Був би відкритий імпорт з Білорусі, тоді можна було б виходити на біржу та пропонувати щось.

Але і купуєте ви там не дуже часто…

Наші контракти зі споживачами прив’язані до РДН, а маржа яка там закладена відповідає тій волатильності яку ми бачимо на РДН, відповідно купівля е/е за фіксованим тарифом може бути як гарним плюсом до твого фінрезультату, так і великим мінусом, якщо будуть такі тенденції як в травні. Враховуючи той факт, що на УЕБ в основному продаються лоти за фіксованою ціною, ми мінімум беремо там участі.

Ви пропонуєте клієнту ціну з прив’язкою до РДН і вона кожен день різна?

Якщо ми говоримо про комерційний сегмент, то 90% контрактів прив’язані до РДН.

Зараз у вас немає можливості вийти на фіксовану ціну для кінцевого споживача?

Такої можливості немає через те, що генерація пропонує мало довгострокових контрактів. Якби були річні, піврічні або квартальні ціни, тоді можна було б поступово пропонувати клієнтам фіксовані ціни.

Клієнтам можна було б запропонувати 50% обсягу поставки за фіксованим тарифом, а 50% - за ціною прив’язкою до РДН. В такому випадку, клієнт отримав би максимально комфортну для себе пропозицію. Якби падав РДН (як у травні) вони заробили на РДН, якби РДН ріс як у лютому, то можна було б знайти пропозицію за фіксованою ціною дешевше, ніж закривався РДН або використати імпорт, наприклад з Білорусі.

Я думаю ми дійдемо до того, що будуть представлені річні, піврічні контракти з прив’язкою до РДН. Це буде зручно для генерації, адже вона буде знати, що в неї є законтрактований обсяг електроенергії, вона тоді чітко розуміє, як потрібно побудувати стратегію закупівлі енергоресурсів і проходження річного сезону. В поточних умовах планувати досить складно.

Тому, кроки, які пропонуються міністерством щодо продажу електроенергії через біржу, вважаю правильними. Потрібно доопрацювати цей механізм і, все ж таки, великій державній генерації пропонувати річні тарифи. Тоді всі будуть чітко розуміти, що можливо займатися правильним плануванням своїх бізнес-процесів в частині генерації, поставки та виробництва кінцевого продукту (для споживача).

Чи приймаєте ви участь у тестуванні платформи двосторонніх договорів «Оператора ринку»?

Я отримав зворотній зв'язок від наших спеціалістів, що це робочий механізм, з яким можна працювати.

Нещодавно НКРЕКП озвучила тезу про те, що у травні ціни на РДН впали через пропозицію обсягів, які не мали підтвердження факту їх виробництва, так зване «повітря». Що ви можете сказати про це? Які кроки треба робити для боротьби з цим явищем?

Це досить широке питання, без чіткої аналітики говорити про те, що саме трейдери обвалили ціни на РДН, напевно, не досить коректно. Якщо були б приведені цифри, цінові заявки, хто які обсяги і за якими цінами виставляв, тоді можна було б зробити висновок того, що це були винні трейдери, а не крупні гравці чи генерація, яка має достатньо великі обсяги.

Якщо на ринок був запропонований обсяг тисячі мегават-годин, тоді він міг вплинути на РДН, якщо цей обсяг був незначним, то він не міг вплинути на цінову ситуацію.

Крім того, виставити заявку без підтверджених обсягів – практично не можливо тому, що, якщо ви подали заявку на продаж електроенергії і, навіть, якщо ви її не закупили, то має закритися баланс, який закривається за рахунок балансуючого ринку. На скільки мені відомо цінові пропозиції на балансуючому ринку не були на стільки солодкими, які могли б приносити прибутки трейдерам, які розуміли, що в цю хвилину є профіцит електроенергії. Будь-яка купівля електроенергії на балансуючому ринку – це збиток для компанії.

Тому, треба глибоко подивитися на це питання, провести прес-конференцію показати обсяги компаній (без назв), підключити «Оператора ринку», який бачив всі заявки, щоб він міг чітко сказати, що було. Поки ми з вами цих цифр не побачимо, можна говорити будь-що будь на кого.

Можна обвинувачувати трейдера, який продавав 10 МВт і казати, що цей обсяг вплинув на величезний ринок

Я думаю, що це не так, потрібно побачити всіх гравців – «Енергоатом», «Гарпок», генерацію, які цінові заявки вони подавали, тільки тоді ми з вами побачимо об’єктивну картину. Поки ми не побачимо всіх цифр – це пусті балачки.

… Я б звернув вашу увагу на процедуру зміни постачальника, яку регулює НКРЕКП. Останнім часом, замість того, щоб спрощувати цю процедуру, НКРЕКП навпаки приймає рішення, які ускладнюють ці процедури, що буде гальмувати процеси вільного вибору постачальника споживачами. Треба глибоко подивитися в ці нормативні документи, розібратися хто замовник цих вимог, оскільки явно видно і по ринку газу, і по ринку електроенергії – прийняті рішення будуть гальмувати зміну постачальника. Я вважаю, що голові регулятора треба детально розібратися в цьому процесі і взяти приклад з Міністерства цифрової трансформації.

Перехід має бути максимально простим, без будь-яких документів, це має бути просте волевиявлення клієнта, яке має відбуватися на інформаційній платформі. У такому напрямку має рухатися НКРЕКП, а не створювати штучні перепони при виборі більш конкурентної позиції на ринку.

Як, на вашу думку, РДН продовжує бути перенасиченим пропозиціями генерації, «Гарпока» і чи це продовжує створювати проблеми?

Я не володію цією інформацією, це питання краще задавати «Оператору ринку». Для себе я розумію, що ті обсяги, які продаються, значно менші ніж ті, що купуються чи продаються за двосторонніми договорами. Цей сегмент ринку впливає на вартість всієї електроенергії, тому треба більше звернути уваги як формується попит і пропозиція на цьому сегменті ринку.

Як на мене, великі гравці можуть управляти РДН, як в сторону збільшення вартості, так і в сторону зменшення, тому регулятору треба розібратися в РДН і відійти від цього індикативу. Це повинен бути ринок, який допомагає балансувати портфоліо трейдера.

РДН – це спотовий ринок, на який ти може прийти, щоб збалансувати портфель. Цей ринок має бути допоміжним, а не основним

До речі, на балансуючому ринку відмінили нижній прайс-кеп і з 1 березня генерація на цьому може продавати по мінімальній ціні…

Я вважаю, що це неправильно. Якщо хтось може продавати по 1 копійці, то хтось повинен і купувати по 1 копійці. Правила балансуючого ринку, як на мене, спричиняють те, що ми бачили в травні. Якщо ви генерація і ви чітко розумієте, що ви можете продати за 10 гривень те, що коштує 1000 грн за собівартістю, ви будете давати низькі цінові заявки і обвалювати цей ринок.

Але такі правила були зроблені для того, щоб зменшити виробництво, якщо є профіцит.

Я з вами згоден, але тоді має бути якась можливість на це оперативно впливати. Наприклад, «Енергоатом» не може оперативно обмежувати генерацію. В такому випадку треба чітко узгоджувати та прогнозувати план виробництва.

Треба розібратися в частині балансу – споживання і того, що робиться на РДН. Як на мене, - це абсолютно різні речі. На РДН може бути профіцит, при цьому такого великого профіциту у всій енергосистемі може і не бути. Профіцит, через когось, хто дійсно міг подавати занижені заявки на РДН, впливає на всі ціни. НКРЕКП мають зробити такий аналіз – подивитися реальне споживання, реальні обсяги виробленої електроенергії і подивитися на те, що відбувалося в сегменті РДН і розібратися хто був правий, хто винен.

Чи можна використовувати обсяги позитивного небалансу на балансуючому ринку для формування портфелю трейдера?

Це питання краще задавати генерації, оскільки ми не маємо можливості викупу цієї електроенергії.

Чи приймає ваша компанія участь у тендерах системи Prozorro?

Наша принципова позиція – ми не приймаємо участь у державних закупівлях, ми працюємо лише в комерційному сегменті.

Ви згадали про приватний сектор, а чи приймаєте ви участь у тендерах на майданчику Smart Tender?

Ми дуже рідко там приймаємо участь. У нас є досить велика сітка наших менеджерів, ми працюємо через них, особисто з кінцевими споживачами.

Нас цікавлять довготривалі, комфортні і прозорі стосунки з нашими кінцевими споживачами. Відповідно щомісячні торги на пониження ціни – це не погано, але в певний момент можна отримати ненадійного постачальника. Якщо це довготривалий тендер, де купують обсяги електроенергії на квартал, на півроку, на рік – так, туди можна заходити і можна працювати. Якщо це місячні торги, я вважаю, що це неефективно і ми так не працюємо.

Чи приймаєте ви участь в тендерах на поставку електроенергії великих споживачів, таких як «МХП»?

В більшості випадків наша стратегія полягає в тому, щоб призначити зустріч з кінцевим споживачем, показати переваги співпраці, показати можливості економії і укласти з ними контракт.

Щодо тендерів, якщо вони проводяться за принципом «РДН+%», тоді у них є зміст приймати участь, якщо це «РДН-%», мені нема змісту заходити в такий тендер, якщо я можу ці обсяги реалізувати на РДН і заробити свої гроші.

Що ви можете сказати про запуск ринку електроенергії для населення в майбутньому?

Ми вже стикнулися з проблемами на ринку газу для фізичних осіб тому, допоки не будуть вибудувані чіткі механізми і не буде державних гарантій про те, що правила гри не будуть змінюватися кожен місяць, ми в цей сегмент точно не будемо заходити.

Ми заходили в сегмент фізосіб на ринку газу і побачили, що ринок потребує якісного сервісу, гарних продуктів, але при цьому держава розповідає трейдерам за якою ціною треба продавати.

Яка ваша думка щодо запровадження Регламенту прозорості та доброчесності на оптових енергетичних ринках (REMIT)?

Вектор зрозумілий – ми рухаємося у Європейський Союз. Будуть прийматися рішення і ми поступово дійдемо до того, що на сьогодні працює в Європі. Ці кроки – це непогано, це дозволить уникати питань з демпінгом та навести порядок в ринку.