Чому Україна залишилась без вугілля посеред зими

Як попереднє керівництво Міненерго, захищаючи інтереси ДТЕК Ріната Ахметова, довело енергосистему до можливих відключень споживачів через нестачу вугілля? 

Джерело: Бізнес Цензор

Нацкомісія що здійснює регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) 25 січня провела відкрите засідання, на якому обговорювалась проблема критичного зниження запасів вугілля на складах теплових електростанцій (ТЕС).

Про масштаб проблеми розповів головний диспетчер НЕК "Укренерго" Віталій Зайченко. За його словами, склади вугільних електростанцій спрацьовані до найнижчого рівня за весь період незалежності України.

Результатом засідання НКРЕКП стало рішення щодо позапланової перевірки операторів ТЕС щодо причин відсутності вугілля на складах.

Станом на 25 січня, на складах ТЕС знаходилось 0,45 млн тон вугілля. Половина цього запасу сконцентрована на двох станціях: ДТЕК Луганська ТЕС, яка розташована на лінії зіткнення з так званою ЛНР на сході України, та Слов'янська ТЕС Максима Єфімова, яка виведена в аварійний ремонт до кінця зими.

Як відомо, в Україні діють 12 великих ТЕС, 8 з яких сконцентровані в холдингу ДТЕК Ріната Ахметова. Ще три – в державному Центренрго, одна – в Донбасенерго Максима Єфімова.

Вугілля залишилось на 2-5 діб. Збалансувати систему, за словами Зайченка, можна або при переході на спалювання природного газу, або за рахунок відключення споживачів.

Ймовірно, до відключення побутових споживачів справа не дійде. До цього Укренерго використає інструмент: Графік обмеження потужності (ГОП) великих споживачів.

Якщо і це не допоможе збалансувати систему, буде задіяний Графік аварійного відключення (ГАВ) споживачів. У народі: "віялові відключення".

Поки що систему рятує спалювання природного газу на держгенерації Центренерго та імпорт електроенергії з Білорусі. Але в разі зниження температури й цих заходів буде недостатньо.

Що ж призвело до найбільшого дефіциту вугілля на складах ТЕС?

Тепла минула зима

Причини кризи були закладені ще на початку 2020 року. Зима 2019 – 2020 років була несподівано теплою. Тому генеруючі компанії, що оперюють теплоелектростанціями (ГК ТЕС) вийшли з зими із рекордно затареними складами вугілля.

Згідно даних Мінекології, станом на останній місяць зими – 28 лютого 2020 року – на складах ГК ТЕС знаходилось 2,36 млн тон вугілля.

Для порівняння, згідно Прогнозного енергетичного балансу, достатній рівень запасів на цей час становив 0,74 млн тон. Тобто, в три рази менше фактичного.

Максимально можливі обсяги запасів вугілля на складах ТЕС – 5,4 млн тон. При цьому, Україна кожного року входить в зиму із запасами на складах приблизно 2,6 млн тон.

Такі запаси дозволяють пережити періоди низьких температур, коли обсяг спрацювання вугілля на ТЕС значно перебільшує можливість його підвозу.

Тепла зима і профіцит вугілля спонукали вуглевидобувні підприємства, в першу чергу – ДТЕК, знизити видобуток вугілля.

Як відомо, ДТЕК видобуває більше 90% енергетичного вугілля в країні та забезпечує виробництво 65% теплової генерації.

Карантинні заходи через коронавірус

Також важливим фактором, що посприяв майбутньому дефіциту, стало введення Кабміном карантинних заходів у зв'язку з пандемією COVID-19.

Це призвело до призупинення багатьох бізнесів. В країні різко впало споживання електроенергії – відповідно, ще більше вугілля накопичувалось на складах ТЕС.

Через карантин системний оператор НЕК "Укренерго", який забезпечує диспетчеризацію енергосистеми, переглянув Прогнозний енергетичний баланс на 2020 рік.

Міненерго на чолі з Ольгою Буславець затвердило його наприкінці квітня. Документ передбачав річне зниження споживання електроенергії на 6,2% - до 139 млн МВт-г.

Документ скорочував прогнозне виробництво АЕС на 7 млн МВт-г та ТЕС – на 3 млн МВт-г.

Вже через кілька днів після цього ДТЕК Ріната Ахметова заявив про зупинку вуглевидобувних підприємств через профіцит вугільної продукції.

У жовтні ДТЕК відмовився від оренди п'яти шахт об'єднання Добропіллявугілля, переклавши на державу проблеми реалізації вугілля.

Заборона імпорту вугілля і електроенергії

Коли стало зрозуміло, що в Україні спостерігається зниження споживання і профіцит генерації, НКРЕКП під головуванням Валерія Тарасюка заборонила імпорт електроенергії з Російської Федерації і Білорусі з 10 квітня "до закінчення кризової ситуації".

Згодом виявилось, що кризова ситуація тривала до кінця 2020 року. І лише з січня 2021 року можливість імпорту електроенергії була відновлена.

В той же час, уряд Дениса Шмигаля з 15 квітня ввів мито у 65% на імпорт вугілля газової групи з Російської Федерації. Цей захід не дозволив впасти ціні на вугілля в Україні.

Як відомо, до призначення прем'єром на початку березня, Денис Шмигаль очолював "ДТЕК Бурштинська ТЕС".

Міністерством енергетики з квітня по листопад 2020 року у якості виконуючої обов'язки керувала Ольга Буславець, рішення якої свідчать про лояльність до групи ДТЕК Ахметова.

У грудні 2020 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) розсекретило переговори менеджерів ДТЕК, в яких вони називали Буславець, "людиною, що полегшить наше життя".

Іншими словами, керівництво Міненерго та уряду протягом 2020 року приймало рішення на користь ДТЕК. Але в кінцевому рахунку вони призвели до кризової ситуації у січні 2021 року.

Використання газу на Центренерго

Із запровадженням карантину в країнах Європи, почали падати ціни на всі енергоносії. Втім, через загороджувальне мито на імпорт вугілля, в Україні цей вид палива не дешевшав.

Користуючись низькими цінами на газ, державна генерація Центренерго, яка знаходиться під контролем групи Ігоря Коломойського, почала спалювати природний газ замість вугілля.

Це скоротило доходи державних вуглевидобувних підприємств, у яких саме Центренерго купує паливо. Відповідно, держшахти отримали менше виручки для інвестицій у проходку.

Як відомо, вугільна галузь доволі інерційна. Інвестиції в моменті дають приріст видобутку лише через півроку.

Затримка вводу в експлуатацію трьох блоків АЕС

Все описане вище ускладнювало життя вуглевидобувним підприємствам і тепловій генерації протягом 2020 року. Але лише опосередковано вплинуло на ситуацію з нестачею вугілля у січні 2021.

Головна причина проблеми криється у несвоєчасному вводі в експлуатацію трьох енергоблоків Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС) наприкінці 2020 року.

Ці блоки мали вийти з планового ремонту в жовтні – з початком опалювального періоду. Втім, державний оператор АЕС – НАЕК Енергоатом – із запізненням закупив резервні дизельні електростанції (РДЕС). Та ще й у несертифікованого постачальника.

Через це Держінспекція ядерного регулювання (ДІЯР) під керівництвом Георгія Плачкова довгий час не давала дозвіл на введення в експлуатацію блоків АЕС у роботу.

Зі свого боку, Енергоатом в середині листопада звинуватив у ситуації, що склалась, очільницю Міненерго Ольгу Буславець. За твердженням сайту компанії, Міненерго навмисно "зламало" графік планового ремонту АЕС, щоб збільшити виробництво теплової генерації в інтересах ДТЕК.

З 15 енергоблоків 4 українських АЕС протягом листопада працювало всього 10. Протягом грудня – 11.

Через це ТЕС спрацьовували вугілля зверх прогнозного балансу. Імпорт в цей час був заборонений. Таким чином, через відсутність запланованого обсягу атомної генерації, ТЕС спалювали вугілля, яке знадобиться країні під час морозів у січні 2021.

Але згодом ТЕС не підвезли на склади достатньо палива.

Маніпуляція Міненерго з вимогами до мінімальних залишків на складах

Дивлячись на спрацювання вугілля понад прогнозні показники, системний оператор Укренерго сповістив ГК ТЕС про необхідність підвести додаткові обсяги палива.

"Що стосується ситуації у листопаді-грудні, всі генкомпанії були попереджені мною особисто на комісії міністерства, на який розглядалось питання щодо затримки виводу з ремонту блоків АЕС", - заявив головний диспетчер Укренерго Віталій Зайченко на засіданні НКРЕКП 25 січня.

Як міністерство, НКРЕКП і уряд дозволили ГК ТЕС критично знизити запаси вугілля на складах?

Відповідь криється у показнику "Гарантовані запаси відповідно Порядку формування Прогнозного балансу ОЕС України". Це вимоги міністерства до мінімальних запасів на складах ТЕС.

Проаналізувавши дані міністерства щодо динаміки накопичення вугілля на складах ТЕС, можна побачити, що вимоги до запасів постійно зростали з початку опалювального періоду.

Але 11 грудня 2020 року ці вимоги були різко знижені. З 1,58 млн тон 10 грудня до 0,85 млн тон 11 грудня.

Для збільшення відкрийте у новому вікні

Це дозволило ГК ТЕС, не порушуючи ліцензійні умови, продовжувати спалювати вугілля.

Вимоги були змінені Міністерством енергетики. Формально на 10 грудня його очолював Юрій Бойко, який змінив Буславець у статусі в.о. 20 листопада. Але 8 грудня Бойко вчергове пішов на лікарняний. Відповідно, керувати міністерством залишилась Буславець.

За твердженням тодішнього в.о. міністра Юрія Бойко, різке зниження вимог 11 грудня пов'язано з халатністю працівників НЕК Укренерго щодо розрахунків вимог до мінімально необхідних запасів.

Для збільшення відкрийте у новому вікні

Бойко пише, що Укренерго помилково виставляло завищенні обсяги вимог запасів вугілля до Курахівської ТЕС – аж 0,85 млн тон 10 грудня. 11 грудня помилку нібито помітили. Вимоги до мінімальних запасів були знижені до 0,12 млн тон.

Реакцію Бойка можна прочитати на його Facebook-сторінці.

Втім, це ніяк не пояснює, чому вимоги до мінімально необхідних запасів зростали до початку грудня. А з 3 грудня поступово почали знижуватись, поки різко не впали 11 грудня.

Навіщо ДТЕК утворив кризу?

Вся ця ситуація виглядає, як спланована компанія. Спочатку лобісти ДТЕК в уряді зробили все для того, щоб скоротити виробіток атомної генерації та дати можливість ДТЕК використати вугілля на ТЕС і заробити на продажі електроенергії.

Паралельно, ДТЕК пролобіював заборону імпорту електроенергії і вугілля. Все це було потрібно для збереження високої ринкової ціни електроенергії.

Згодом, коли у січні в Україну прийшли морози, ситуація вийшла з під контролю. Але ДТЕК скористався нею, щоб шантажувати уряд.

На засіданні НКРЕКП 25 січня генеральні директори "ДТЕК Східенерго" – Іван Бахтін, "ДТЕК Дніпроенерго" – Сергій Дехтяренко та "ДТЕК Західенерго" – Олег Таращук в один голос наполягали на виплаті боргів за послуги балансування з боку Укренерго загальним обсягом до 2 млрд грн.

За їх твердженням ці борги, а також збільшення виробітку у листопаді-грудні через затримку виводу з ремонтів блоків АЕС, стали головною причиною відсутності вугілля на складах ТЕС.

При цьому, всі менеджери ДТЕК закликали НКРЕКП відмовитись від позапланової перевірки ГК ТЕС, бо це "буде відволікати спеціалістів від пошуку вугілля".

Нестача електроенергії в системі через дефіцит вугілля призвела до росту ринкової ціни електроенергії на ціноутворюючому Ринку на добу наперед (РДН).

Для збільшення відкрийте у новому вікні

Згідно даних ДП "Оператор ринку", ціна РДН в Об'єднаній енергосистемі (ОЕС) України була високою з середини по кінець грудня 2020 року, і з середини січня 2021 року.

Що буде далі

Якби Міненерго не знизило 11 грудня вимоги до мінімально необхідних запасів вугілля на складах ТЕС, це дало б сигнал про нестачу палива. НКРЕКП і Кабмін могли б відкрити імпорт електроенергії з Білорусі ще наприкінці 2020 року.

З одного боку, імпорт дозволив би не спалювати вугілля у листопаді-грудні, яке знадобилось енергосистемі у січні. З іншого боку – він би притримав ріст ринкової ціни електроенергії наприкінці року.

Але це йде врозріз з інтересами найбільших гравців ринку електричної енергії. Це ДТЕК Ахметова і компанія Юнайтед Енерджі з групи Коломойського, яка наприкінці 2020 року викупила значні обсяги електроенергії у державних Енергоатому і Центренрго на перше півріччя 2021 року.

Імпорт електроенергії в ОЕС України з Білорусі став можливим лише з 1 січня 2021 року, коли НКРЕКП втратила повноваження забороняти його.

Імпорт електроенергії з Білорусі сьогодні йде повним ходом. За даними Укренерго, протягом тижня 18 – 25 січня він склав 1,7% від загального електроспоживання. 18 січня Білорусь навіть надала Україні аварійну допомогу в рамках укладеної у грудні 2020 року угоди, щоб збалансувати систему.

Але в разі ще одного значного похолодання, цей крок вже не врятує систему. За даними головного диспетчера Укренерго Віталія Зайченка, технічно імпорт з Білорусі обмежений потужністю 900 МВт. Це менше потужності одного енергоблоку АЕС.