Глава УКРГІДРОЕНЕРГО: Надприбутку в нас не було

Генеральний директор Укргідроенерго Ігор Сирота розповів в інтерв'ю Kosatka.Media, як компанія закінчила минулий рік в умовах відкритого ринку електроенергії, чому надприбутків не було і які амбітні плани стоять для Укргідроенерго на 2020 рік.
 

ДЖЕРЕЛО: Kosatka.Media

Ігоре Григоровичу, за вашою оцінкою – відбувся чи не відбувся в Україні ринок електроенергії?

Було б дуже гарно, якби у нас за півроку відбувся новий ринок. У Європі, зокрема, в Польщі його трансформували 5 років. Не думаю, що ми більш успішні. Хоча, у нас буде швидше, ніж 5 років.

Ідея нового ринку хороша. І закон, прийнятий у 2017 році. Але потім він починає обростати новими положеннями, нововведеннями, то НКРЕКП, то Кабінету Міністрів. Тому що нова модель ринку не передбачає перехресного субсидіювання. Ринок – це коли є товар, який має одну ціну для всіх  споживачів. Тоді немає спокус до різних корупційних схем. А зараз тариф, на жаль, – політична складова. Всі на ньому піаряться. На газі вже скільки років піаряться. Те саме спіткає і енергетичний ринок. 

Але газ, електроенергія, як і хліб, будь-який товар, повинен мати однакову ціну для всіх. Помилково, коли ми обтяжуємо промисловість надмірними тарифами, не піднімаючи їх для населення, а потім –  все одно це відбивається на ціноутворенні для громадського вжитку. Нова модель ринку і передбачала, що електроенергія – товар, який має свою ціну.

А ми ж говоримо, що хочемо інтегруватися в європейську енергосистему. А така інтеграція – це прозоре тарифоутворення для населення, і коли споживач має право вибрати того чи іншого постачальника, генерацію, не тільки в Україні, а будь-де. Тому що європейці купують там, де вигідно. У нас поки що це питання зарегульоване. І нову модель ринку ми тоді назвемо успішною чи неуспішною, коли вона не буде зарегульована будь-якими постановами, а буде чітко мати таку саму тенденцію ціноутворення, як і в Європі.

Наївно думати, що за півроку все запрацює. Звичайно, не потрібно нічого вигадувати –  ми маємо опиратися на досвід європейських сусідів і не робити тих помилок, які вони робили. І якщо європейці створювали ринок 10 років, поляки – 5, то у нас за 2-3 він має запрацювати. Тим більше, була заява прем'єр-міністра, що у 2023 році ми інтегруємось в європейську енергосистему. Для цього треба бути прозорими – раз. Друге –  як мінімум, енергосистема України має рік пропрацювати в ізольованому режимі, тобто – від’єднаною від Російської Федерації. Коли ми так пропрацюємо, європейці побачать, як працює наша енергосистема, і тоді ми зможемо приєднатися до європейської. Тому – часу дуже мало.

Як спрацювали в новій моделі ринку державні компанії, зокрема, «Укргідроенерго»?

Стосовно державних компаній – у новій моделі ПСО ніде немає. У Європі немає такого поняття, у нас же воно є. І воно покладене на Енергоатом та Укргідроенерго. Мало того, спочатку було покладено 20%, і ми згідно з цим актом Кабміну затвердили фінансовий план, показники. А у вересні нам ще додали 15%, а у листопаді – додали ПСО не тільки на ГЕС, а ще й на гідроакумулюючі електростанції. Це нас зарегульовує дуже сильно.

Тим більше, що ми не працюємо на усіх сегментах ринку. На даний час ми не маємо довгих двосторонніх договорів. Зараз почали виходити на аукціони з двосторонніми договорами, але це короткі договори, на півроку-рік, це не перспективні договори. Ми працюємо в сегменті ринку «на добу наперед» і на балансуючому. І – допоміжні послуги.

Але допоміжні послуги ми надаємо, і не отримуємо за це жодних коштів. Тому що треба було сертифікувати обладнання. Хоча я не розумію, для чого сертифікувати, коли ми ці допоміжні послуги надавали і в минулі роки. Але коли сертифікували, то видали такі критерії, що ми зараз думаємо, чи нам заявлятися, чи ні, тому що там похибка дуже мала і ми можемо втратити ліцензію. Ми бачимо, як уже теплова генерація відпрацювала, Курахівська ТЕС, здається, –  і не дуже вдало. Тому ми будемо дивитися, як входити в цей ринок допоміжних послуг. Але ми їх все одно надаємо. Просто не отримуємо за них грошей.

На балансуючому ринку ми маємо збитки. Хоча закон про ринок електроенергії не передбачає збитковості в будь-якому сегменті ринку. А ми маємо збитки. Тому що, по-перше, не завжди коректно працює ринок. І у нас , скажімо, є аварійна команда. Її подає диспетчер НЕК «Укренерго», що потрібно терміново включитися чи на заповнення, чи на спрацювання. А MMS цього не бачить, тому що ми цього не заявляли. І MMS рахує нам це як небаланс. Згідно закону ми не маємо права не виконати команду диспетчера, натомість MMS штрафує нас за цей небаланс.

Друге питання. Коли нас по аварійній команді диспетчера НЕК «Укренерго» включали в години пік, ми могли в ці години закачатися по 1,7 грн. А потім вночі спрацювати, теж по аварійній заявці, і отримати по 70 копійок. Це збиткова операція. Така ситуація тривала на ринку електроенергії до грудня 2019 року.

Але ми з НЕК «Укренерго» співпрацюємо, і я сподіваюся, що ми допрацюємо всі ті сегменти і питання, які наносять збиток компанії. Ми розуміємо, що відіграємо головну роль не у виробітку електроенергії, а як балансування і аварійний резерв. Ми це розуміємо. Думаю, всі ці моменти доопрацюємо упродовж першого кварталу 2020 року. 

Загалом наша компанія і комерційний департамент були абсолютно готові до нової моделі ринку. Але є речі, які не завжди залежать лише від фахівців нашої компанії. Ми повинні співпрацювати і з НКРЕКП і з оператором системи передачі.

Ми інформуємо і Міністерство (Міністерство енергетики та захисту довкілля України – ред.). Звернулися до Міністра, щоб ПСО з ГАЕС забрали. Тому що ГАЕС – це аварійний резерв, і не може там бути ПСО 35%, бо це ненормально. І Міністр погоджується з цим.

Які зміни цін на електроенергію нас і вас чекають, і коли?

В принципі, ПСО передбачається тільки на 2020 рік. З 2021 року ми повинні бути в рівних умовах, як всі. Ми зможемо мати двосторонні договори, будемо працювати на ринку допоміжних послуг, на балансуючому ринку, і на РДН. Коли це відкриється для нашої компанії повністю, тоді ми говоритимемо, що ринок працює, як має.

Тоді буде сформована ціна для всіх. І я не думаю, що вона буде аж така захмарна, як усі переживають. Ви бачили, що на ринку були ціни і нижчі, ніж при регульованому тарифі. Тому коли ринок відпустити – він зросте, але не в рази, як це передбачалось.

Всі вважають, що «якщо додати Укргідноенерго 35% на ГАЕС, вони втратять 500 млн – нічого, це для них не критично». І починають нас прирівнювати до тарифу, який був на початку року. А він був суттєво знижений. Якщо взяти наш тариф відносно 2018 року, то він був знижений на 30%. У грошовому вимірі нам «зрізали» 2,5 млрд грн. У 2019 році нам штучно підняли баланс по виробітку. Ми говорили, що не готові, що маємо середньостатистичні дані по паводку і по сніговому запасу, і бачили, що такого виробітку не буде. Нам сказали: «Нічого, в першому кварталі ми вам переглянемо». Не переглянули ні в першому, ні в другому, тому що чекали запуску нового ринку. І цю відповідальність на себе ніхто не хотів брати. А те, що компанія терпіла збитки – не береться до уваги.

І коли в липні-серпні компанія почала роботу на новому ринку електроенергії, всі сказали: «Дивіться, в Укргідроенерго аж на 40% почали більше заробляти. Давайте дамо їм ПСО не 20, а 35%, а потім  –  ще й на ГАЕС 35%». А ми вийшли на середній тариф, який був на кінець 2018 року. Не було надприбутків. Тому що ми платимо за некоректну роботу балансуючого ринку, платимо оператору системи передачі. Всі комерційні витрати, які не були передбачені, склали більше 500 мільйонів. Хоча ці гроші були б не зайвими для нас, бо маємо перспективні проекти, які треба було б реалізувати, і брати менше кредитів.

От, власне, на якому етапі перебувають ваші перспективні проекти. Щодо Дністровської ГАЕС – який там стан справ?

Кабінет Міністрів у 2016 році затвердив 10-річну програму розвитку нашої компанії. За якою ми маємо збільшити з 8 до 15% в енергобалансі гідроакумулюючу енергію – ГЕС і ГАЕС. І там відразу є проекти: завершити реконструкцію, побудувати Дністровську - 7 агрегатів, Канів – 4, Каховка – 4 агрегати. Всі ті проекти є.

Далі. Є затверджена Кабміном стратегія розвитку компанії. Є проект будівництва Дністровської гідроакумюлуюючої електростанції 4-го агрегату до 2019 року. Цей проект погоджений нашим Міністерством, НКРЕКП, Мінфіном, Мінекономіки, і потім – Кабінетом Міністрів. Наприклад, 4,4 млрд коштує агрегат.

Потім ми йдемо на затвердження тарифу. НКРЕКП каже: «Ну, тут вам багато, тут буде от стільки, а тут –  стільки». Тобто, обмежують фінансування. І замість того, щоб побудувати агрегат за 3 роки, ми його будуємо 4,5. І якщо подивитися, що ми закладали в заробітну плату 3 роки тому, в 2016, – це 3 500 гривень. Сьогодні це вже –  14 000. Це здорожчання на більше мільярда. Плюс інфляція –  це ще сотні мільйонів гривень.

І чим довше будується будь-який проект, тим він дорожчий. Чим швидше – тим він економічно вигідніший компанії.

То добудуєте 4-й агрегат Дністровської ГАЕС?

Звичайно. Плануємо зробити перший пуск до Дня незалежності, в серпні. А до Дня енергетика – здати в промислову експлуатацію. Бо потрібно буде 3-4 місяці на відпрацювання агрегату в різних режимах і навантаженнях, щоб пройти програму і отримати сертифікат. 

Зараз іде активна фаза будівництва. Практично ротор і статор уже зібрані на монтажному майданчику. Думаю, нас ніщо не зупинить.

Які ще плани?

У нас дуже амбітні плани –  в наступному році здаємо 10 агрегатів після реконструкції. Це найбільший об'єм, який ми здаємо в рік. Ці роботи проводимо за рахунок фінансування європейських банків. Був Світовий банк, зараз – ЄБРР та ЄІБ.

Що нам це дасть – у  наступному році введемо в експлуатацію додатково 400 МВт. 324 МВт – це 4-й агрегат, і десь 75 МВт – це збільшення агрегатів, які ми вводимо.

У нас є домовленість з банками, щоб на 40 років продовжити термін експлуатації – раз, щоб екологічні стандарти підвищити для агрегатів – два, і збільшити робочу потужність на 10% – три. І оце збільшення на 10% дасть сумарно до 80 МВт.

Це модернізація існуючих агрегатів?

Так. У нас 100 агрегатів, які з минулого століття. Коли будується станція, проектне рішення приблизно на 100 років. А агрегат –  на 40 років. Минає їх термін експлуатації. І ми ще в 97 році почали реконструкцію і модернізацію. На сьогодні провели вже по 71 агрегату. Ось здамо ще 10. Потім у 2022 введемо ще 6 агрегатів. І 12 агрегатів нам залишиться до 2026 року – провести реконструкцію повністю.

Що з Каховською ГЕС-2?

Були виділені грошові кошти ЄБРР та за конкурсною процедурою була вибрана німецька компанія Фіхтнер для розробки ТЕО. УГЕ співфінансувало його розробку. Розроблено ТЕО, пройдено експертизу, отримано позитивний висновок. Сьогодні ми розробляємо Проект, проходимо процедуру громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля . І шукаємо інвесторів. До 2026 року також стоїть завдання завершити будівництво.

Ми ведемо плідні перемовини з інвесторами на рахунок усіх наших 3 проектів – Каховська ГЕС-2, Канівська ГАЕС, і будівництво Дністровської ГАЕС (5-7 агрегатів). Приблизно їхня вартість сягає $2,5 млрд. Думаємо, що в цьому році вийдемо на підписання контрактів.

Ми давно могли б взяти фінансування. Але ми боремося за відсоткові ставки. Поставили собі за мету, щоб відсоткова ставка була не більше 4%. Тому що такі великі гроші – $2,5 млрд – то в рік лише 1% – це буде $25 млн. А якщо ми беремо на 20 років, а повернення – 10 років, то це 250 млн. І це великі гроші.

Ви вже трохи зачепили тему мінімізації впливу на екологію. Що робить в цьому напрямку Укргідроенерго?

Загалом, компанія здійснює свою операційну діяльність в рамках національного екологічного законодавства, тобто дотримується нормативів гранично допустимих викидів і скидів, займається контролем якості атмосферного повітря та води, докладає зусиль над зменшенням обсягів відходів виробництва.

Ми разом з директорами станцій та головними інженерами їздили в Швейцарію, Німеччину, Австрію. Намагаємося переймати їхній досвід. Про що і говорили, коли Світовий банк долучався до фінансування реконструкції, щоб підвищити рівень екологізації наших агрегатів і установок. Щоб таке явище, як потрапляння масла в річку, було відсутнє.

Ми самі вже розробили апарат аерації, який буде ставитися внизу, на вході в агрегат, для наповнення киснем нижніх шарів води. Цей експеримент ми провели на Каховці. Навесні після паводку проведемо на Київській станції. Перші результати ми маємо хороші. Якщо вони підтвердяться і на Київській ГЕС – то ми потім самі, за свої кошти, будемо ставити на всіх наших станціях, щоб покращити екологічний стан річок. Промислова аерація на ГЕС - це перший досвід для Україні, однак є багато міжнародних напрацювань і це досить широка практика за кордоном.

Турбота про водні ресурси і якість води – є пріоритетним завданням Укргідроенерго. Компанія відповідально ставиться до використання природних ресурсів та спрямовує свої зусилля на мінімізацію негативних наслідків. Ми завжди готові до співпраці, коли громади приймають конструктивні рішення. Є пропозиція, з якою я не раз уже виходив. Враховуючи, що екологія і енергетика зараз в одному міністерстві, думаю, що можна швидше буде реалізувати такі програми, як колись у Німеччині були по річці Рейн. Після війни внаслідок промислового підйому Рейн був майже знищений, але 6 країн об'єдналися, створили програму, і їм вдалося повернути річку до початкового стану. Вважаю, що нам потрібні подібні програми для збереження і відтворення природних екосистем річок Дніпро і Дністер.