Звинувачення ОГТСУ в бік трейдерів є голослівними. Головне, в пошуках винних, не вийти на самих себе, - АГТУ

29 липня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) оприлюднила проект постанови про внесення змін до «Кодексу газотранспортної системи» . В разі прийняття цих змін витрати трейдерів на балансування зростуть з 10 до 20%, а рівень прибутковості Оператора ГТС зросте з 20 до 40%. Також зменшується розмір допустимого відхилення небалансів трейдерів з 10 до 3%, що за нинішніх умов досягти практично неможливо, особливо невеликим та середнім постачальникам.

ДЖЕРЕЛО: ExPro

ExPro поспілкувалося з Президентом Асоціації «Газові трейдери України» Андрієм Мизовцем щодо деталей цих нововведень, та про те, яким чином в умовах майбутніх змін буде збережено трейдинг газу в Україні.

Ціни балансування ОГТСУ мають відображати реальну ситуацію на ринку

- На газовому ринку спостерігається різкий ріст небалансів у червні та липні поточного року, з чим це пов’язано? 

- Почнемо з того, що функціональне призначення Оператора ГТС полягає як в фізичному, так і комерційному балансуванні ГТС та відносин на ринку. Це прямо прописано в Кодексі ГТС (1 стаття, розділу I). Якщо Оператор ГТС з фізичним балансуванням справляється, не допускаючи аварій на трубопроводах, то з точки зору комерційного балансування є недоопрацювання. Зокрема, взимку виникла ситуація, коли на ринку спостерігалось значне зростання позитивних небалансів, а влітку, ситуація протилежна – великі негативні небаланси. З преси ми дізнались, що ОГТСУ саме чомусь незадоволений діями постачальників газу – трейдерів, вільних гравців ринку.

- Тобто трейдери «завалили» ринок небалансами? 

- Десь так це виглядає, виходячи з заяв Оператора (сміється – ред.). Насправді ж ситуація полягає в простих речах. Трейдинг у газі як і в інших сферах – це коли ти знаходиш ресурс дешевше, а продаєш дорожче. І на сьогодні всі трейдери, яким видано ліцензії на здійснення такої діяльності, а їх близько 700, працюють в межах того законодавства, яке діє у цій галузі, використовуючи ринкові механізми. Ситуація що склалась взимку та влітку (з позитивними та негативними небалансами) чітко відображає ринкову ситуацію. Тобто, в якісь періоди реальні ринкові ціни відрізняються від маржинальних цін Оператора ГТС.

За інформацією самого ж ОГТСУ за 6 міс 2020р із усієї суми за негативні небаланси, а це - 1,031 млрд грн, небаланси постачальників складають - 0,25%, все інше облгази!

- Ми пам’ятаємо, що в лютому Ви робили заяву про необхідність вдосконалення ОГТСУ механізму розрахунку базової ціни газу, яка є основою формування маржинальних цін купівлі-продажу. З того часу щось змінилось? 

- Нажаль - ні! В тому-то вся і справа. Оператор, який є суб’єктом законодавчої ініціативи до Кодексу ГТС, за півроку міг би відреагувати на проблемні моменти, які за його твердженням, викривляли ситуацію на ринку. Тому звинувачувати зараз трейдерів у тому, що вони користуються ситуацією, коли газ придбаний у Оператора, як негативні небаланси, коштує дешевше, ніж на вільному ринку, мені здається це необґрунтовано та непрофесійно!

-А як ви з свого досвіду бачите рішення даної ситуації з небалансами? Компанії-члени Асоціації, якось реагують на дані звинувачення? 

- Гравців на ринку, як я вже говорив, дуже багато. Але, оскільки Асоціація дуже активна в напрацюванні законодавства галузі, то ми реагуємо, інформуючи суспільство, про реальний стан речей на ринку природного газу, який ще реформується.

Отож, щодо рішень по небалансам, то як відомо, ціни на українському ринку корелюються з європейськими. Сьогодні можна напрацювати механізми для того, щоб ціна балансування Оператора ГТС відображала реальну ринкову ціну, як зараз є на українському ринку. Тоді б ми не мали, наприклад, зимової ситуації, коли Оператор в ейфорії від укладення довгострокового контракту в кінці місяця, «заднім» числом змінив базові ціни газу на січень.

Аналогічна ситуація повторюється і зараз. Якщо Оператор ГТС не встигає змінюватись паралельно з ринком, то терміново зробіть висновки і коригуйте політику. Ринок для того і існує, щоб ці проблемні моменти та невраховані нюанси відкоригувати. Найкращий вихід – це сісти за стіл з усіма учасниками ринку, обговорити проблемні питання, знайти конструктивні рішення та відкоригувати Кодекс ГТС, врахувавши інтереси всіх учасників ринку.

- Проект постанови НКРЕКП, щодо змін до Кодексу ГТС про який згадувалось на початку інтерв’ю, обговорювався з учасниками ринку?

- На жаль, ні. На сьогодні я бачу, що все звелось до того, що у всьому знову винні трейдери, і тому їх потрібно загнати в рамки, що є, на мою думку, хибним шляхом у цій ситуації. Адже з одного боку нам декларують європейські принципи, а з іншого, користуються комуністичними гаслами: заборонити, зобов’язати, покарати, і т.д.

Тому сьогодні, зважаючи на ситуацію, трейдери, будуть звертатись до НКРЕКП, залучаючи до роботи над удосконаленням механізму балансування всіх можливих європейських партнерів.

- До речі, як ви можете пояснити, що на фоні небалансів, за даними ОГТСУ, у червні обсяги негативних небалансів склали 308 млн куб м, а з 1 по 23 липня – 458 млн куб м… Оператор не працює у збиток? 

- Очевидно, що природній газ, який використовується ОГТСУ для балансування, продається трейдерам з 10% премією. Тому дуже дивними виглядають слова, що небаланси створюють серйозні проблеми для нашої ГТС. Я б це назвав маніпуляціями чи підміною понять. Оператор ГТС одержує прибуток в будь-якому випадку, тому що він отримує газ для балансування за ціною близько 2 600 грн/тис куб м, а трейдерам продає з націнкою +10%. Тобто трейдери, гарантуючи роботу оператора ГТС з рентабельністю мінімум +10%, винні в тому, що «завалили» ринок небалансами?!

При цьому виникає питання, а який же тоді рівень прибутку влаштує Оператора? Бо, маючи 10% премію до базової ціни, потрібно враховувати, що при балансуванні Оператор купує надлишок у трейдера за ціною (-10%) від ринкової ціни, а продає на 10% дорожче ринку. Тому мова йде фактично про 20% премії. В той же час Оператор декларує, що він не повинен мати прибутку з балансування, що вони мають просто збалансовувати попит та пропозицію.

Ще раз – вся проблематика цих відносин полягає в тому, що треба вдосконалити комерційну частину балансування Оператора ГТС. В іншому випадку не виключено, що восени і взимку ситуація може знову повторитися. Ми будемо постійно наступати на одні і ті ж граблі, доки ми це не виправимо.

- Оператору ГТС України потрібно підвищити ціни балансування? 

- Все дуже просто – ціни балансування ОГТСУ мають відображати реальну цінову ситуацію на газовому ринку в Україні.

- Чому вони не відображають? 

- Можливо, тому що контракти Оператора ГТС прив’язані до NCG і змін саме на цій біржі. Можливо є якийсь часовий проміжок між цінами на NCG та цінами балансування в Україні. Тут можна багато гадати, але це ще раз говорить про те, що механізм визначення базової ціни газу потрібно вдосконалювати. Тоді не буде звинувачень з боку трейдерів Оператора ГТС, ні з боку Оператора - трейдерів.

Я підтримую Оператора в тому, що ціна має бути ринковою і постачальники мають балансувати свій портфель аналогічно іншим європейським ринкам, де вигідніше вийти на біржу, ніж балансуватися у Оператора. На мою думку, ОГТСУ щодня має виходити на біржу, формуючи базову ціну відповідно до ринкового рівня цін в Україні, а не користуватися середньо- та довгостроковими контрактами. Тому ми вітаємо кроки ОГТСУ в цьому напрямку.

- Тобто в підсумку можна зробити висновок, що ціни негативних небалансів приблизно на 200 грн за кожну тисячу куб м нижчі, від ринкових? 

- Зараз так, але на початку місяця ринкова ціна була дещо вищою – приблизно 3 400 – 3 500 грн/тис куб м, тобто маржа була ще більшою.

- Як визначити чи замовник послуг транспортування умисно користується цією маржою чи неумисно?

 - У мене немає пояснень, та й питання це - до Оператора ГТС. На яких законодавчих засадах ґрунтується їх позиція - незрозуміло.

- Тим часом лунають звинувачення і в сторону іноземних трейдерів…

Ще раз повторю, що в Кодексі ГТС, яким керується Оператор, таких визначень немає. На сьогодні заяви Оператора ГТС виглядають голослівними. Якщо, дійсно, є вина учасників ринку, то вона має бути доведена у встановленому порядку. А, головне, як у відомому анекдоті – у пошуках винних не вийти на самих себе (сміється – ред.).

Про який прозорий ринок непобутових споживачів ми можемо говорити, якщо на ринку відбувається ціновий демпінг за рахунок ресурсу «Укргазвидобування»?

- «Нафтогаз» як група на газовому ринку представлена кількома структурами: ГПК «Нафтогаз України» та «Нафтогаз Трейдинг» і тепер вже окремий Оператор ГТС. Одні працюють з оптовими клієнтами («Нафтогаз Трейдинг»), а інші з роздрібним сегментом (ГПК «Нафтогаз України»). Складається цікава ситуація – одна група, але різні ціни. Що тут відбувається і як вони себе позиціонують на ринку?

- Чудове запитання. Сьогодні всі гравці ринку орієнтуються в своїх цінових пропозиціях на три головних бенчмарки формування цін на природний газ для промислового сектору. Перше – це ціна імпортного паритету, ціни продажу природного газу українського видобутку та ціна на торгах на Українській енергетичній біржі.

Цінові бенчмарки «Нафтогаз Трейдинг», які є на Українській енергетичній біржі - свідчать про те, що ціна серпневого ресурсу була близько 3 300 грн/тис куб м. В той же час, промислові споживачі отримують комерційні пропозиції на серпень від філії ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (м. Кропивницький), за ціною 3000-3060 грн з ПДВ, що на 7-10% нижче ринкових цін.

В результаті, про який прозорий ринок непобутових споживачів ми можемо говорити, якщо у червні та ж філія ТОВ «ГК «Нафтогаз України» пропонувала газ на липень по 2 700 грн/тис куб м. При тому, що ринкова ціна липня на той момент була вище, ніж 3 200 грн/тис куб м. За рахунок якого ресурсу відбувається такий демпінг? Чи не за рахунок ресурсу державної компанії «Укргазвидобування»?

До речі Асоціація, в зв’язку з численними зверненнями членів АГТУ, які відреагували на цю ситуацію, звернулась до Антимонопольного Комітету України та НКРЕКП щодо перевірки ТОВ «ГК «Нафтогаз України» на предмет ймовірного цінового демпінгу на ринку природного газу.

- Тобто, виглядає так, що базові ціни ОГТСУ у червні-липні та цінові пропозиції філії НАКу були майже однаковими? 

- Вірно! І при цьому ми бачимо, що трейдера НАКу ця ціна (незважаючи на ризики постачання) повністю влаштовує, а Оператор ГТС, додатково заробивши 10% (!), звинуватив трейдерів у небалансах! Але і в першому, і в другому випадках мова йде де-факто про один і той же ресурс газу.

- Нещодавно «Нафтогаз» переміг у конкурсі на обрання «Постачальника останньої надії» (ПОН). При цьому компанія запропонувала 0% премії. Невже це вигідно? 

- Швидше за все є інші мотиви. На ринку розповсюджується інформація про те, що сьогодні Міненерго розглядає можливість співпраці з ПОН не лише 60 днів, а на необмежений строк. ПОН, який має бути страховим механізмом для споживачів, що втратили постачальника, задекларував ціну 2 711 грн/тис куб м з 0% премії. Але ж страховий механізм завжди є дорожчим на ринку! Зараз ПОН в такій ситуації, коли він може зібрати всіх споживачів з ринку, пропонуючи їм ціну на 20% нижче ринкової. В даному випадку знову виникає питання: за рахунок якого ресурсу газу ПОН буде формувати настільки низьку ціну? Адже ми знаємо, що імпортний паритет на сьогоднішній день це близько 3 200 – 3 250 грн/тис куб м. Отже, якщо ПОН формує ціну на 500 грн нижчу, відповідно у нього є ресурс, який коштує на 1 000 грн дешевше. А тепер здогадайтесь, ресурс якої компанії може так коштувати?

Якщо дійсно стратегія держави зараз полягає в тому, щоб забирати газ в «Укргазвидобування», та сформувати соціально низьку ціну для населення, тоді питань немає... Але на мій погляд, населення, як і промисловість, має платити ринкову ціну. Зараз ціни на газ низькі і населення абсолютно спокійно може сплачувати за ринковими цінами. Не буде ніякого викривлення цін і споживач з часом звикне, що ціна може змінюватися в залежності від сезону, обсягів закупівлі та тарифних пропозицій.

- УГВ видобуває майже 14 млрд куб м товарного газу на рік і зараз йде активне обговорення про доступ до ресурсу УГВ всіх учасників ринку. Поки що єдиним покупцем ресурсу УГВ є «Нафтогаз». Можливо, приватні компанії могли б дати кращу ціну та умови розрахунку, наприклад за передоплатою? Тоді УГВ могла б урізноманітнити свій збут, наприклад, частину продавати за ф’ючерсними контрактами. 

- Тут ми знову повертаємося до питання - відкриття ринку газу для населення. Якщо ринок відкривається, а це має статися за декілька днів, то з обсягу газу УГВ в 14 млрд куб м – обсяг потреб для теплокомуненерго (ПСО для ТКЕ завершується 1 травня 2021р) складає близько 8 млрд куб м на рік. Тобто, 6 млрд куб м ресурсу УГВ вивільняються. У нас є ПОН, у якого є свої ресурси. Чому б ці 6 млрд куб м не віддати на ринок? Хоча б частину – 20-25% для початку. Реалізувавши ці обсяги через біржові механізми, УГВ отримає кошти, які трейдери сплатять одразу, в тому числі і за ф’ючерсними контрактами.

Продаж УГВ вивільненого ресурсу на біржі – реальний ринковий механізм визначення ціни. Тоді ні у кого не буде ніяких звинувачень, що хтось переплатив або недоплатив за газ. Всі будуть розуміти реальну ринкову вартість газу на ринку. Але ми ідеалізуємо ситуацію, реальність наразі така, що «Нафтогаз» не хоче допустити виходу УГВ на вільний ринок і вони про це неодноразово заявляли публічно.

- Але мусять бути якісь механізми… Кодекс ГТС регламентує роботу Оператора, Закон про ринок газу регламентує роботу ринку. А який механізм регламентує реалізацію газу УГВ? 

- У наших польських сусідів законодавчо врегульовано відсоток обов’язкового продажу газу через біржові механізми. Чому не запровадити аналогічний досвід у нас? Це може бути корисною ініціативою Міненерго щодо внесення змін до законодавства. Компанія УГВ напряму буде отримувати кошти для свого розвитку, а не через материнський холдинг. Але «Нафтогаз» знову каже, що ми втручаємося у його структуру корпоративного управління, зазіхаємо на державне і тд. Хоча, як на мене, для уникнення несвоєчасних чи неповних розрахунків самого «Нафтогазу» перед УГВ, це необхідно. Чому «Нафтогаз» не відпускає УГВ? Очевидно, тому що це дешевий ресурс, за який можна платити тоді, коли у тебе є можливість і бажання це робити.

Ще одна ситуація – у нас була програма 20/20. Для чого вона робилася і чому була піднята ціна для населення? Тому що планувалося зібрати кошти з населення, направити їх на розвиток газовидобутку, щоб збільшити його до 20 млрд куб м, а тоді ціна на газ знизиться.

А те, що бачимо зараз – нові крайнощі. Ми будемо віддавати населенню більш дешевий ресурс за неринковою ціною, тим самим вбиваючи національний газовидобуток. Це така нова стратегія? А як же тоді енергетична безпека? Адже, за відсутності російського транзиту і зменшенні видобутку, ми не зможемо покрити потреби в споживанні газу взимку.

Сьогодні механізм нарахування плати за нейтральність – непрозорий. НКРЕКП терміново необхідно його вдосконалити.

- Останнім часом багато лунає заяв про необхідність вдосконалення принципу «нейтральності», прописаного в Кодексі ГТС. В чому його проблематика зараз? 

- Оператор ГТС задекларував, що він має бути неприбутковою організацією у плані балансування. Тобто додаткові затрати, які він понесе, будуть пропорційно перекладені на учасників ринку. І навпаки, якщо він отримає прибуток, то він обов’язково поділиться цим прибутком пропорційно з усіма учасниками ринку. Згідно нинішньої редакції Кодексу ГТС, за 2019-2020 газовий рік, плата за нейтральність не застосовується. За 2020-2021 газовий рік, що розпочався 1 березня, плата почне нараховуватися 1 жовтня, але сплачувати її потрібно буде один раз – 1 січня 2022р. Тому зараз на платформі ГТС всі постачальники бачать ціни, згідно ставки плати за нейтральність, яка вираховується як доходи Оператора мінус його видатки і поділено на обсяги протранспортованого газу. Починаючи з березня вона зросла більш, ніж у 5 разів – починалося все з 0,09 коп/тис куб м, а зараз вже 5 коп/тис куб м.

- А чому вона зростає? 

- Я так розумію, що у Оператора зростають витрати. Тут дивна ситуація, оскільки плата застосовується і до постачальників, які працюють виключно на віртуальній торговій точці (ВТТ) всередині ГТС, не подаючи газ у систему, не відбираючи його, не замовляючи ніяких послуг з транспортування, тобто ніяким чином не розбалансовуючи систему. Чому вони повинні сплачувати?

- Тоді виходить ВТТ не потрібно взагалі враховувати? 

- Позиція Оператора в тому, що якщо ми не будемо враховувати передачу на ВТТ, то плата за нейтральність буде дуже висока. Навіть у визначенні у Кодексі ГТС говориться, що це плата за нейтральність балансування. Які балансуючі дії Оператор ГТС застосував для того, щоб підтвердити торгове сповіщення на ВТТ? Які там взагалі балансуючі дії? Для постачальника є плата за потужність, плата за балансування і з’являється ще плата за нейтральність. Більше різних податків.

- Що саме передбачає плата за потужність? 

- Це плата за транспортування, яку раніше брав «Укртрансгаз», трансформувалася у плату за потужність. Трансформувалася таким чином: якщо раніше Оператор ГТС мав відносини з споживачами, то вони перекинули плату тепер на постачальників, оскільки їх набагато менше.

- Легше контролювати? 

- Абсолютно вірно. Можливо, це розумно. Якщо постачальник має постачати газ споживачу, нехай тоді і сплачує за послугу по транспортуванню газу магістральними мережами. З балансуванням теж зрозуміло.

А ось механізм плати за нейтральність треба або відміняти або терміново вдосконалювати. Сьогодні механізм нарахування цієї плати – непрозорий. Ніхто з учасників ринку не розуміє, які витрати включені до переліку тих, які застосовуються при визначенні ставки плати за нейтральність. Ми не розуміємо, які доходи Оператора туди включені. Як мені здається, ця ситуація нагадує проблему з небалансами, коли комерційним балансуванням Оператор не має бажання займатися.

Додам, що справа ж навіть не в сумі нарахованих платежів по «нейтральності», а в тому, що ми не знаємо, яка буде ставка за наступний період, у якому має відбуватися торгівля газом. Трейдери у своїй діяльності мають враховувати всі видатки. Але якщо ми говоримо про серпень, то він уже законтрактований, але суму серпневих нарахувань за нейтральність буде відомо лише 20 вересня, в той час як звітність подається до 15 вересня. Яким чином можна враховувати дані цифри, якщо їх отримують через 5 днів після закінчення терміну подачі звітності. Можливо, це можна розраховувати за якимось алгоритмом з відповідним коефіцієнтом чи прогнозом, щоб учасники ринку могли у своїй діяльності оперативно керуватися чіткими цифрами.

- Тобто плата за потужність визначається НКРЕКП, а плата за небаланси та ставка плати за нейтральність – розраховуються уже самим Оператором? 

- Саме так. Небаланси розраховуються виходячи з базової ціни газу. Плата за нейтральність розраховується з незрозумілих механізмів видатків і доходів.

Ми ще не врахували у діяльності постачальника такий момент, як фінансова гарантія. Для того, щоб я міг працювати, я маю або зробити попередню оплату вартості транспортування, або надати банківську гарантію.

Тобто лібералізуючи цей ринок ми приходимо до того, що у нас з’являється все більше платежів, яких в принципі бути не має. До прикладу, є британський досвід. Там все досить просто. Є Регулятор, який ставку тарифу для транспортування для Оператора вираховує, базуючись на прогнозних цифрах обсягів транспортування, видатках, відсоткові прибутку, після чого ці цифри діляться на обсяг транспортування. От і все. Немає ніякої плати за нейтральність.

Замість спрощення системи роботи на ринку, ми чомусь все починаємо знову ускладнювати, постійно вигадуємо все нові і нові механізми, які лише посилюють монополізацію ринку, замість його лібералізації.