Чому RAB-тарифи неможливі без росту цін на електроенергію

Автор: Юрій Віннічук

Навіщо вводити RAB-регулювання в Україні, як обленерго заробляють на даний момент, в якій формі НКРЕКП хоче ввести RAB-тариф, чому олігархи проти і що буде з тарифами на електроенергію.

Джерело: Бізнес Цензор 

В квітні Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) презентувала проект переходу на стимулюючий тариф для обленерго. Це так званий RAB-тариф - Regulatory Asset Base, або регульована база інвестиційного капіталу.

Для того, щоб стимулюючий тариф для операторів систем розподілу електроенергії (ОСР, обленерго) запрацював з 2021 року, НКРЕКП повинна затвердити постанову про RAB-регулювання до кінця 2020 року.

НКРЕКП пропонує, щоб RAB в Україні вводився відразу для всіх операторів системи розподілу електроенергії, в тому числі і для державних. Як відомо, у Фонді державного майна (ФДМУ) в управлінні перебуває шість обленерго. Передбачається, що перехід цих обленерго на RAB-тариф збільшить приватизаційну вартість об'єктів.

Наразі тривають дискусії. Учасники ринку лобіюють свою версію методики, яка призведе до більшого росту тарифів.

БізнесЦензор розбирався, навіщо вводити RAB-регулювання, як обленерго заробляють на даний момент, в якій формі НКРЕКП хоче ввести RAB-тариф, чому олігархи проти і що буде з тарифами на електроенергію?

Що таке RAB-тариф?

Стимулюючий тариф або RAB-регулювання (Regulatory Asset Base - регульована база інвестованого капіталу) передбачає зростання доходу компанії в залежності від розмірів інвестування.

Методика застосовується для стимулювання інфраструктурних компаній. Наприклад, це можуть бути компанії, які управляють електричними та газовими мережами, водоканали, дороги, метро або аеропорти.

RAB-регулювання давно використовується в Європі, як ефективна модель стимулювання модернізації та розвитку інфраструктури.

Як це працює? Компанія, яка експлуатує мережі та інвестує в їхній розвиток, отримує в тарифі додатковий відсоток, який формує її прибуток та фонд майбутньої модернізації.

Простими словами – в тариф на парозподіл та поставку електроенергії чи газу включається певний відсоток від розміру капіталу компанії, з якого компанія отримує прибуток та інвестиції для подальшої модернізації. Таким чином, компанія зацікавлена більше вкладати в модернізацію інфраструктури, адже чим більше компанія створить нових активів, тим більше прибутку вона отримає.

Від RAB-регулювання виграють всі учасники процесу: інвестор отримує гарантований прибуток на свої інвестиції, споживач якісну послугу, а держава – оновлення інфраструктури.

Навіщо вводити RAB-регулювання в Україні?

Зношеність енергомереж України на сьогодні становить 80%, половина з них потребує невідкладного ремонту.

Щорічно через зношеність мереж та відсутність достатнього обсягу інвестицій, втрати електроенергії становлять 11% виробленого обсягу.

Як повідомив в інтерв'ю БЦ голова НКРЕКП Валерій Тарасюк, сьогодні близько половини тарифу операторів систем розподілу електроенергії (обленерго) йде на покриття технологічних втрат електроенергії в мережах.

В Європі середній показник SAIDI (System Average Interruption Duration Index), який визначає частоту відключень електроенергії в результаті зношеності, становить 100 хвилин на рік. В Україні він – аж 700 хвилин.

Енергомережі потребують модернізації, адже 64% з них були побудовані 40 років тому.

За оцінками директора ДП "Укрпромзовнішекпертіза" Володимира Власюка, адекватний обсяг інвестицій в один кілометр енергомереж має становити $1,5 тис., водночас в Україні цей показник знаходиться на рівні $180 - $200 на кілометр.

Як обленерго заробляють на даний момент?

Сьогодні тариф операторів системи передач електроенергії (обленерго) формується за принципом cost plus (витрати плюс).

Він передбачає включення в тариф обленерго операційних витрат (зарплати, пальне, розхідні матеріали), амортизації активів, витрат на покриття технологічних втрат електроенергії в мережах, а також прибутку - наразі в тарифі включено 3% рентабельності оператора системи передачі.

Дана модель не стимулює власників інвестувати в модернізацію мереж власні або кредитні кошти.

Водночас, щоб отримати прибуток, акціонери операторів системи передачі виводять гроші через закупівлю у пов'язаних компаній товарів та послуг за завищеними цінами, або ж беруть додаткову плату у споживачів за підключення до своїх мереж.

В якій формі НКРЕКП хоче ввести RAB-тариф?

Згідно зі схваленим НКРЕКП проектом переходу на стимулюючий RAB-тариф для обленерго, пропонується активи обленерго розділити на стару та нову бази. Стара база – це всі активи обленерго, які були створені до введення RAB-тарифу. Нова база – це ті активи, які будуть створені після початку дії RAB-тарифу.

Далі регулятор пропонує ввести в тариф на розподіл електроенергії фіксовану ставку прибутковості.

На стару базу активів пропонується ввести 1% прибутковості, на нову - 15%. Норма прибутковості на нову базу активів прив'язана до середньозваженої вартості капіталу - WACC (Weighted Average Cost of Capital).

На 4 серпня середньозважена вартість довгострокових кредитів для юридичних осіб, за даними НБУ, становила 15,3%.

Тобто щороку оператор системи передачі (обленерго) отримуватиме з тарифу 1% від вартості "старих" активів, переоцінку яких в 2016 році провів Фонд державного майна. У зв'язку з переоцінкою, реальний приріст доходу на стару базу буде більшим.

Наприклад, "Київобелененрго" Ріната Ахметова було переоцінено у 13 млрд грн. Таким чином, завдяки RAB-тарифу, обленерго олігарха буде отримувати 130 млн грн прибутку зі старої бази активів.

Сам RAB-тариф, окрім норми прибутку (1% - на стару та 15% - на нову) буде включати в себе операційні витрати та амортизацію. Відрахування на амортизацію, як пояснив голова НКРЕКП, після оцінки ФДМУ виросте в рази.

З тарифу буде забрано прибуток – його буде замінено нормою прибутковості на стару і нову бази.

Однак проектом НКРЕКП передбачено, що половина прибутку, нарахованого на стару базу активів (1%), обов'язково повинна бути реінвестована в мережі.

Ці гроші компанії зобов'язані направляти на модернізацію мереж, зменшувати технологічні втрати електроенергії, а також знижувати показник SAIDI.

Чим активніше обленерго буде зменшувати показник втрат електроенергії в мережах, тим більше грошей з тарифу зможе залишити собі.

Водночас, якщо компанія не виконуватиме умови щодо зниження показника SAIDI, Регулятор може оштрафувати її на суму до 5% від загального доходу.

Яку методику RAB-тарифу вимагають обленерго?

Власники обленерго не підтримують пропозицію НКРЕКП з двома ставками прибуткововсті – 1% на стару базу активів, 15% - на нову базу.

Їхній аргумент такий: щоб будувати нові активи і отримувати 15% прибутку в тарифі – потрібно взяти кредит з відсотковою ставкою від 15%. В такому випадку, обленерго не отримає прибутку і понесе витрати на виплату відсотків по кредитам.

Саме тому, через своїх лобістів, вони наполягають на введенні реформи RAB-регулювання за європейською моделлю. За нею, на стару і на нову базу активів нараховується однакова ставка прибутку, яка розраховується на підставі показника середньозваженої вартості капіталу (WACC).

За такою схемою, наприклад, "Київобленерго" в перший рік регуляторного періоду (який триватиме три роки) отримає на стару базу активів 15% прибутку, а це вже 1,95 млрд грн. Однак половину з цієї суми він зобов'язаний направити на модернізацію.

Чому у нас не так як в Європі?

Лобіюючи прив'язку ставки прибутковості в RAB-тарифі до показника середньозваженої вартості капіталу (WACC) на старі та нові активи, оператори системи розподілу намагаються створити модель отримання прибутку та модернізації електромереж за рахунок споживачів, не ризикуючи своїми, або кредитними, коштами.

Вони апелюють до європейської практики, де дійсно на старі та нові активи у RAB-тарифі встановлюється однакова ставка прибутковості.

Водночас, в Україні обленерго експлуатують інфраструктуру, яка в основному була створена ще за часів Радянського Союзу, і за яку споживачі вже заплатили.

Окрім того, теперішні власники обленерго, які отримали ці активи в результаті приватизації держмайна на непрозорих і безконкурентних конкурсах за заниженими цінами, протягом багатьох років не поспішали інвестувати у мережі, виводячи гроші з компаній через закупки на свої афільовані структури.

Тобто, власники обленерго вимагають встановити для них в тарифі, який оплачують всі споживачі, дохід на капітал, який вони не створювали.

До того ж, в 2016 році Фонд держмайна за погодженням з НКРЕКЕП, яку на той час очолював Дмитро Вовк – ставленик Петра Порошенка, змінив методику оцінки обленерго. В результаті, після переоцінки, вартість активів старої бази зросла в двічі.

Ця оцінка далека від реальної вартості обленерго. Наприклад, в 2012 году "Вінницяобленерго" було приватизовано за 350 млн грн ($43,7 млн – по курсу 8 грн/$), "Дніпрообленерго" - за 1,3 млрд грн ($162,5 млн – по курсу 8 грн/$).

Після переоцінки в 2016 році вартість активів першої компанії зросла до 8,1 млрд грн ($326,6 млн по курсу 24,8 грн/$ на липень 2016 р), другої – до 13,36 млрд грн ($539 млн по курсу 24,8 грн/$ на липень 2016 року).

Ось інший приклад: в 2019 році ДТЕК Ріната Ахметова придбала у російської групи VS Energy "Київобленерго" та "Одесаобленерго". За інформацією голови Енергетичного комітету в Раді та депутата від "Слуги народу" Андрія Геруса, ціна покупки становила $250 млн: $180 млн за 94% акцій "Київобленерго" та $70 млн за 68% "Одесаобленерго".

Водночас, за новою методикою оцінки обленерго від ФДМУ весною 2016 те ж саме "Київобленерго" було оцінено в 13 млрд грн, або в $524 млн по курсу на той момент.

Тобто, активи "Київобленерго" оцінено майже в три рази більше, порівняно з реальною вартістю, за якою олігархи готові купувати обленерго.

На скільки виростуть тарифи на електроенергію?

Без підняття тарифів на електроенергію для населення, впровадження RAB-регулювання в Україні неможливе. Ось чому.

Якщо RAB-регулювання в Україні впровадять в тому варіанті, який пропонує НКРЕКП (1% дохідності на стару базу), то в перший рік тариф на розподіл електроенергії виросте в середньому на 10%.

Це без врахування зростання тарифів на розподіл через інфляцію та зростання зарплат працівників операторів систем розподілу.

Відповідно, якщо RAB-регулювання буде впроваджено у варіанті, який лобіюють власники обленерго (15% на стару та нову базу), то тариф на розподіл електроенергії в перший рік зросте у 2,5 рази.

Наразі середньозважений тариф для населення становить 1,3 грн/кВт-год з ПДВ. В ньому тариф на розподіл становить 0,61 грн/кВт-год. В такому разі, після введення RAB-тарифу з дохідністю 15% на стару базу, тариф на розподіл виросте до 1,52 грн за кВт-год.

Тобто тільки тариф на розподіл перевищить середньозважений тариф на електроенергію для населення.

Кому належать обленерго?

В Україні працює близько трьох десятків операторів систем розподілу електроенергії (обленерго). Ці компанії – монополісти з розподілу електроенергії у своєму регіоні. Розділені вони між кількома групами олігархів та державою.

Власником найбільшої кількості обленерго є група ДТЕК Ріната Ахметова

В холдинг "ДТЕК Мережі", що займається розподілом електроенергії, входить сім підприємств: Київські електромережі під брендом "Ясно", Дніпровські електромережі (Дніпрообленерго), "Донецькі електромережі (Донецькобленерго)", "ДТЕК Високовольтні мережі", "ДТЕК ПЕМ -Енергоуголь","Київобленерго" та "Одесаобленерго". Компанія обслуговує 5,4 млн домогосподарств і 150 тис. підприємств.

Як писав БізнесЦензор, оператори системи передачі, які входять в ДТЕК, розподіляють майже 50% електроенергії в країні.

На другому місці за обсягами державні обленерго, які ФДМУ планує приватизувати після впровадження RAB-тарифу. Мова йде про: "Харківобленерго", "Запоріжжяобленерго", "Тернопільобленерго", "Хмельницькобленерго", "Черкасиобленерго" та "Миколаївобленерго".

Російській бізнес-групі VS Energy належить п'ять обленерго: "Рівнеобленерго", "Херсонобленерго", "Кіровоградобленерго", "Житомиробленерго", "Чернівціобленерго". Також компанія володіє міноритарними пакетами акцій в "Миколаївобленерго" і "Хмельницькобленерго".

VS Energy контролюється російськими бізнесменами Олександром Бабаковим (депутат Держдуми РФ, голосував за окупацію Криму), Євгеном Гінером, Михайлом Воєводіним і Сергієм Шаповаловим.

Костянтин Григоришин та Ігор Коломойський контролюють: "Сумиобленерго", "Чернігівобленерго", "Полтаваобленерго".

Окремо Григоришин контролює "Вінницяобленерго" та "Луганське енергетичне об'єднання" (ЛЕО).

Наступна група власників обленерго – брати Ігор та Григорій Суркіси. Це партнери олігархів Ігоря Коломойського та Віктора Медведчука - кума президента РФ Володимира Путіна. Братам належить "Полтава-" та "Львівобленерго".

Власники операторів системи розподілу