Ціновий демпінг, а згодом – монополізація? Що не так з ринком газу в Україні?

 Андрій Мизовець - голова Асоціації "Газові трейдери України"

 

Джерело: Бізнес Цензор

Запуск ринкового ціноутворення на газ для населення з 1 серпня, оголило ряд проблем, від вирішення яких залежить чи відбудеться в Україні реформа ринку газу за європейським зразком. Розгляну ці питання послідовно.

Сьогодні стратегічним питанням для побудови цивілізованих правил гри на ринку є встановлення прозорого ринкового ціноутворення.

Його відсутність несе в собі декілька перекосів на ринку газу від якого потерпають всі учасники ринку. Сьогодні це призводить до нечесної конкуренції та в кінцевому результаті призведе до монополізації ринку газу.

Перший аспект цієї проблеми – наявність цінового демпінгу

Сьогодні державна компанія НАК "Нафтогаз України", бореться за вихід на ринок побутового споживача з регіональними постачальниками (облгаззбутами).

Останні, маючи добре підготовлену інфраструктуру роботи з клієнтом, почуваються більш впевнено, ніж "Нафтогаз".

Більш того, європейська практика нам показує, що після відкриття ринку газу для населення споживачі не "мігрують" масово від одного постачальника до іншого, споживачі - інертні, тому цей процес розтягнеться на декілька років.

Трейдер "Нафтогазу", ГПК "Нафтогаз України" вже заявив, що з 2015 року до їх клієнтської бази перейшло всього 300 осіб. В той же час "Нафтогаз" заявив про "агресивну" політику завойовування сегментів побутового та промислового споживача.

Так в чому ж на сьогодні ця агресивна політика проявляється?

В силу відсутності механізмів, які б сприяли прозорому ринковому ціноутворенню і за пасивної позиції влади, "Нафтогаз", маючи монопольну власність на ресурс "Укргазвидобування", в липні місяці через філію ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (м. Кропивницький) розповсюджував комерційні пропозиції на серпень для промислових споживачів на 5-7% нижче ринкових цін.

Більш того, в пресі було опубліковано повідомлення, що 28 травня 2020 р НАК "Нафтогаз України" прийняло рішення про укладення з "Укргазвидобування" додаткову угоду до договору купівлі-продажу природного газу від 30 квітня 2020 р № УГВ 4962/52-20 щодо продовження терміну дії договору з 1 червня 2020 р по 30 квітня 2021р. (включно).

Згідно додаткової угоди, "Укргазвидобування" у вказаний період додатково поставить для "Нафтогазу" 8,961 млрд куб м природного газу за ціною 2 841,46 грн/тис куб м (без ПДВ) на загальну суму 30,55 млрд грн (з ПДВ).

Що це означає? Ми маємо структуру яка розпоряджається близько 70% видобутку природного газу в Україні, демпінгуючи в разі необхідності.

В такому випадку виникає питання: чому компанії Групи "Нафтогаз" здійснюють поставки за цінами нижче ринкових, чи не є це спробою концентрації і монополізації ринку, як це впливає на прибутковість компанії, чи не веде це до потенційних збитків "Укргазвидобування", адже це, в кінцевому рахунку, приводить до недоотримання коштів державним бюджетом України?

В зв’язку з численними зверненнями членів Асоціації газові трейдери України (АГТУ), ми вимушені були звернутись до Антимонопольного Комітету України та НКРЕКП щодо перевірки ТОВ "ГК "Нафтогаз України" на предмет ймовірного цінового демпінгу на ринку природного газу.

Другий аспект – монопольна власність Нафтогазу на ресурс "Укргазвидобування" (УГВ)

Для забезпечення прозорого ціноутворення та запобігання демпінгу з боку групи компаній "Нафтогаз України", після відкриття ринку газу для населення, найбільша в Україні державна газодобувна компанія "Укргазвидобування" має частину видобутого ресурсу продавати на біржі, а доступ до цього ресурсу на рівних умовах повинні отримати всі постачальники.

Сьогодні приватні постачальники реалізуючи ресурс який вони купують в Європі, задають верхню планку ціни для ресурсу внутрішнього видобутку.

Тому для формування прозорої та справедливої ціни необхідно забезпечити правильно частину внутрішнього видобутку випускати у вільний ринок і продавати газ, виходячи з біржових цін.

Це один з обов'язкових елементів для побудови чіткого механізму ціноутворення. З відкриттям ринку газу вивільняється більше 6 млрд куб. м газу, і це той обсяг, який "Укргазвидобування" може вільно продавати на біржі.

Якщо ми говоримо про справжню конкуренцію на ринку постачання природного газу, то ситуації, за якої один з гравців контролює також і 70% видобутку газу в крані - не може бути апріорі.

У такому разі, позбувшись незалежних постачальників, все зведеться до боротьби "Нафтогазу" з облгаззбутами, але це назвати ринком неможливо.

Зовсім іншу картину можна спостерігати у сегменті постачання промисловості, де дійсно сформована справжня ринкова ціна, де постачальники ведуть боротьбу між собою за кожного споживача – саме ця шалена конкуренція між постачальниками, а на кінець липня за даними НКРЕКП, їх було більше 700, і диктує внутрішні ціни на ринку.

До цього ми йшли і в сегменті побутового споживача, але картина, яка зараз розгортається – нажаль, зовсім не така, яку всі очікували.

Тому сьогодні однією із законодавчих ініціатив, які покликані внести корегування для посилення конкуренції на ринку є зареєстрований проект закону №3958 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мінімізації корупційних ризиків і недопущення обмеження конкуренції на ринку природного газу" від 4 серпня 2020 року.

Законопроектом, в тому числі, передбачено продаж газу "Укргазвидобування" на біржі.

Третій аспект проблеми – ПОН не може продавати газ дешевше ринкової ціни

На даний час гравці ринку газу не розуміють, як працювати в новій моделі ринку, коли ціна постачальника останньої надії (ПОН) набагато нижча ринкової.

ПОН має стати страховим механізмом для споживачів, а страховий механізм завжди повинен бути найдорожчим на ринку! Сьогодні ПОН – абсолютно непрозорий інструмент для нас.

Ми, гравці ринку, не розуміємо цього механізму: як найбільш ризикований клієнт може отримати найнижчу ціну за газ?

Це нонсенс в принципі. Це або ми щось не розуміємо, або це бажання "Нафтогазу" отримати монопольне становище та отримати клієнтів ще в такий спосіб. Це знову прояви "агресивної" політики?

Четвертий аспект проблеми (сегмент промисловості) – маржинальні ціни газу Оператора ГТС має визначатись щоденно на біржі, а не за допомогою довгострокових контрактів

На сьогодні маржинальні ціни газу Оператора ГТС, за допомогою яких здійснюється розрахунок плати за добове балансування, встановлюються на формульній основі цін біржі NCG плюс транспортування. В той же час трейдери, в основному, орієнтуються на біржові ціни ТTF.

Ще з початку року, трейдери звертались з листами до Оператора ГТС щодо вдосконалення ОГТСУ механізму розрахунку маржинальних цін, які Оператор ГТС використовує для здійснення виплат за позитивні та негативні небаланси. Що таке балансування ринку газу та чому це так важливо для споживача можна прочитати за посиланням.

Очевидно, що для фізичного балансування ГТС (технологічних потреб) найбільш раціональним буде використання середньо- та довгострокових контрактів, в той же час як для балансування ціна повинна щоденно відображати реальну ринкову ціну, а не бути відірваною від реальності. Одним з індикаторів ринкової ціни можна вважати біржові котирування українського ринку.

На сьогоднішній день проблема визначення цін для балансування Оператора ГТС вже перезріла! В разі її вирішення ми б не мали, наприклад, зимової ситуації, коли Оператор "заднім числом" (після закінчення місяця!) змінив маржинальні ціни газу на січень, отримавши у відповідь судові позови від постачальників:

В підтвердження коментарі керівника ОГТСУ від 14 лютого 2020р. в його публічному пості в мережі Facebook.

Схожу ситуацію спостерігаємо і зараз. Тільки тепер ОГТСУ в інтерв'ю БізнесЦензор звинуватив трейдерів у тому, що вони "наживаються" на негативних небалансах.

І паралельно з’явився проект постанови НКРЕКП щодо змін у Кодекс ГТС, яким вводяться "драконівські" санкції за небаланси та збільшуються у два рази штрафи для постачальників.

На сьогодні від Асоціації надіслано в НКРЕКП відповідні пропозиції щодо вирішення цього питання з поясненнями того, що зміни, запропоновані ОГТСУ, не тільки не вирішують проблеми небалансів на ринку газу, а знищують конкуренцію і витісняють трейдерів з ринку.

Саме це, з точки зору ОГТСУ, має стати кінцевою метою усіх витрачених зусиль і досягнутих ринкових перетворень?

Ринок – це живий організм, який самостійно визначає вектор напрямку розвитку.